Обов’язок кардиналів

Лист чотирьох кардиналів, які просять Папу прояснити плутанину, викликану незрозумілими фрагментами “Amoris laetitia” не є виразом фарисейства, але турботою за Церкву і за істину про шлюб.

У тексті “Amoris laetitia”, особливо в VIII розділі містяться певні неясності. Це факт. Найкращим доказом цього є те, що окремі єпископи видали в своїх єпархіях розпорядження, в яких знаходяться суперечливі інтерпретації. Не може так бути, що в одній єпархії щось є гріхом, а в іншій єпархії це гріхом не є. Ось чому кардинали просять папу відповісти “так” або “ні”. Вони запитують про це не тому, що не розуміють усієї складності людського життя або з причини відсутності співчуття до людських драм. Вони запитують про це, тому що в Церкві навколо цих питань зростають суперечки і поділ. Ми маємо принаймні дві взаємовиключні інтерпретації. І це не якоюсь абстрактною, теоретичною проблемою. Багато душпастирів і тих, хто зацікавлений розпізнанням своєї ситуації не знають, чого вони повинні дотримуватись. Це поточна ситуація.

Відповідь, що все написано в “Amoris laetitia” і більше не потрібно нічого пояснювати не є слушною. Сумніви виникли саме тому, що певні пункти документу в декількох місцях є неоднозначними. Крім того, деякі формулювання, як видається, суперечать вченню св Івана Павла II записані в енцикліці “Veritatis Splendor”. Мова йде не тільки про шлюб, але більш загальні моральні проблеми (наприклад, зв’язок між загальною нормою і совістю). Оскільки сумніви є досить серйозними, вони повинні бути з’ясовані. Повторю ще раз, суперечності відносяться до самих норм, критеріїв розрізнення, а не одиничного складного випадку чи самої суті розрізнення. У культурі релятивізму, яка розмиває будь-які норми, чіткість основ стає все більш важливою.

Доктринальні суперечки в Церкві не є нічим новим. Запити, надіслані в Конгрегації доктрини віри дуже часто приймають форму питань двоїчних. Конгрегація зазвичай відповідає «так» або «ні» і їх роз’яснює. Вірність Христу полягає також і в вірності вченню, яке Він нам залишив. Ортодоксія є умовою ортопраксії, або висловлюючись більш по-людськи: діяння відповідні до віри випливають із принципів віри.

Що стосується мотивації кардиналів. Згадаємо собі, що лист кардинали надіслали Папі 19 вересня цього року. І лише через два місяці прийняли рішення про його оприлюднення. Обгрунтовуючи це наступним чином: “Велика традиція Церкви вчить нас, що вихід з ситуації подібній до цієї [відсутність ясності навколо” Amoris laetitia”] є звернення до Святішого Отця з проханням до Святого Престолу вирішити сумніви, які викликають дезорієнтацію і розгубленість. Таким чином, наш лист є актом справедливості і любові. Справедливості – тому що нашою ініціативою визнаємо, що служіння Петрове є служінням єдності, отже Петру, папі, належить утверджувати в вірі. Любові – тому що ми хочемо допомогти Папі попередити поділи і конфлікти в Церкві, просячи, щоб він розвіяв будь-яку двозначність. Таким чином, в цей спосіб виконуємо свої обов’язки. Відповідно до Кодексу канонічного права (к.349) кардиналам, також і в індивідуальному порядку, покладено завдання допомагати Папі в турботі про Вселенську Церкву. Святіший Отець вирішив не відповідати на наш лист. Ми поважаємо його суверенне рішення, як запрошення продовжити роздуми і обговорення, спокійно і з повагою”.

Ks. Tomasz Jaklewicz, gosc.pl

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Avatar

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

nine + one =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh