Як відомо, дятлів можна зустріти в лісах по всьому світу, за винятком Австралії. Вони можуть використовувати свої дзьоби в якості справжніх перфораторів, проробляючи навіть у самій твердій деревині глибокі отвори в пошуках комах. Найбільше дивує той факт, що голова в дятла при цьому залишається зовсім неушкодженою.
Під час видовбування швидкість зближення дзьоба з деревом складає 7 метрів в секунду, а при зіткненні він відчуває перевантаження, приблизно в 1200 разів перевищують силу тяжіння на Землі. Для того, щоб розсіювати енергію від таких ударів, природа нагородила цих птахів унікальним будовою черепа. Кістки дятла володіють різним хімічним складом і щільність. У деяких кістках накопичується багато мінералів, що робить кістки твердими і жорсткими.
Кісточка черепа у дятлів дуже тонка і в ній досить мало рідини, що відокремлює мозок від твердої поверхні. Це допомагає обмежувати коливання мозку під час рухів головою і знижує ризик виникнення черепно-мозкової травми. Більш того, у дятлів гнучка оболонка і тверда, щільна серцевина. В результаті кістки буквально вбирають в себе енергію від ударів.
Також у цих птахів потужні кігті і сильні хвостові пір’я. Вони допомагають міцно зафіксуватися на стовбурі дерева та наносити чіткі уколи дзьобом в одне і те ж місце. Вчені сподіваються, що заплановані на найближчий час дослідження нервової системи та м’яких тканин дятлов підкажуть, як зцілити травми голови у людини і розробити нові засоби її захисту.
