І йдеться передусім про пошук дійсно дешевого рішення проти дронів, а також посилення війська додатковими зенітними ракетними комплексами NASAMS
Джерело: Defence Express
Норвегія у рамках свого рекордного збільшення витрат на 150 млрд доларів на 12 років планує передусім посилити новими кораблями і підводними човнами свої військово-морські сили, розгорнути дві додаткові бригади сухопутних військ, і також посилити власну протиповітряну оборону. Щодо останнього, то йдеться як про збільшення кількості ЗРК NASAMS, так і про закупівлю потужнішого озброєння.
Цікавим у цьому контексті є матеріал видання Breaking Defense, яке поспілкувалося з приводу посилення протиповітряної оборони Норвегії з очільником збройних сил Норвегії генералом Ейріком Крістофферсеном. І передусім важливий нюанс полягає в тому, що попри варіант озброїтися новою системою протиракетної оборони великої дальності, найголовніше першочергове завдання — “закуповувати щобільше тих систем, які у нас вже є”.
NASAMS, фото — RaytheonЙдеться про системи від портативних комплексів протидії безпілотним літальним апаратам і до, звичайно, зенітного ракетного комплексу NASAMS від Kongsbergі Raytheon. “Ми вже інвестували, і нам потрібно більше вкладатися в це. Ми знаємо, що це працює, перевірено і довело свою ефективність в Україні”, — відзначає Крістофферсен.
Він наголошує на тому, що ті висновки, які зроблені із спостереження за ЗРК NASAMS у польових умовах, а також зусилля Сил оборони України у боротьбі з ворожими дронами прямо впливають на те, як Норвегія буде підходити до розбудови своєї протиповітряної оборони.
На думку Крістофферсена, надважливим уроком з досвіду українських військових є те, що на “нижньому рівні” — йдеться передусім про протидію БПЛА — важливе значення мають обсяги. Зокрема Норвегія має збільшити витрати на “прості системи, які потрібні нам у величезних обсягах” — Норвегія відкрита для будь-якого рішення, яке запропонує ринок, і йдеться передусім про недорогі системи: “Якщо є дешевий низькотехнологічний дрон, відповідь має бути настільки дешева і низькотехнологічна, наскільки це можливо”.
Щодо посилення протиповітряної оборони комплексами NASAMS, то тут варто згадати ось таку новину — на початку цього року Kongsberg отримав замовлення від міноборони Норвегії на пускові та командні пункти, постачання яких заплановане на 2026-2027 рік.
А от стосовно планів закупівлі систем великої дальності, то тут Крістофферсен більш обережний і вважає, що треба приділити більше уваги та часу цьому питанню, щоб переконатися, що вони оберуть дійсно правильний комплекс з урахуванням того, як сьогодні швидко розвиваються і ракетні, і протиракетні технології. “Це системи Patriot чи щось ще? Це дуже витратно, вимагає великої кількості людей. Так що це важливе рішення”. Він сподівається, що оголошення про закупівлю таких комплексів Норвегія зможе зробити “якомога швидше”.
