Номадельфія, що з грецької перекладається «де братерство є законом» – це рух людського братерства, заснований отцем Дзено Салтіні в 1948 році у Фоссолі, неподалік північно-центрального італійського містечка Карпі. Цей священик помер в опінії святості 1980 року, а тепер триває його беатифікаційний процес.
Особливу увагу спільнота присвятила опіці над сиротами й потребуючими, яких не бракувало в повоєнні роки. Її головною ідеєю було заснування нового живого Божого люду в суспільстві, головним законом якого було би християнське братерство згідно з моральними засадами та вченням Католицької Церкви.
Згодом спільнота переїхала з Фоссолі до Ґросетто, де отримала від графині Джованни Альбертоні Піреллі кількасот гектарів землі, на якій почалося спорудження сучасної Номадельфії – селища, в якому сьогодні проживає приблизно 300 мешканців (50 родин з власними і прийомними дітьми, та самотніх осіб). За час його існування тут знайшли притулок, родину й виховання понад 5 тисяч сиріт.
Спільність матеріальних благ і обов’язків
Члени Номадельфії трудяться в громаді без жодної економічної винагороди. Всі блага є колективними, й кожен володіє лише тим, що необхідне для гідного прожиття. Сім’ї не живуть окремо, але в «родинних групах», що об’єднують 4-5 сімей. Спільними є також зусилля в сфері виховання, які поширюються також і назовні, приймаючи покинутих дітей.
Утримання спільноти забезпечує сільськогосподарський кооператив. Завдяки відданій праці, номадельфійці спроможні покривати більшість видатків, необхідних для проживання та надання необхідної опіки дітям і похилим віком, а також для ведення адміністративної діяльності чи поточних ремонтних робіт у приміщеннях.
Пряма демократія
Спільнота організована як «пряма демократія», в рамках якої всі члени беруть участь в прийняття найважливіших рішень. Перед державою спільнота має статус громадської організації, члени якої складають у спільний фонд всі свої надходження, а перед Церквою вона є приватною асоціацією вірних та парафіяльною громадою.
