Коментар до зображення святого Йосифа, що тримає на руках Дитятко Ісуса, аби дозволити Пречистій Діві відпочити. Це зображення супроводить цьогорічне Різдво після того як про цю невеличку скульптурну композицію розповів Папа під час однієї грудневої загальної аудієнції. Але таке зображення не є незвичним, бо протягом століть ця тема з’являлось у християнському мистецтві.
Лучіо Брунеллі/с. Лідія Короткова, СНДМ – Ватикан
Під час загальної аудієнцій 18 грудня 2019 року Папа Франциск розповів, що йому подарували образок під назвою: «Дозвольмо мамі відпочити». На ньому Пресвята Богородиця зображена сплячою, в той час як святий Йосиф колише Дитятко. Ватиканський часопис «L’Osservatore Romano» опублікував статтю Лучіо Брунеллі, що коментує це зворушливе зображення, що не є незвичним, як може здаватись з першого погляду, бо вже протягом сторіч з’являлось у християнському мистецтві.
Святий Йосиф заколисує Боже Дитя. Дитятко Ісус заплющує очі і розслаблено простягає рученята, а турботливий опікун ласкаво всміхається, він розуміє, що Пресвятій Богородиці потрібно відпочити. В цій сценці з повсякденного життя, ніжній і реалістичній, багато сімей впізнали себе.
Святі Євангелії в скромній стриманості не розповідають про подробиці щоденного життя Пресвятої Родини, бо врешті-решт воно не дуже відрізнялось від повсякденності кожної скромної родини того часу. Однак, протягом сторіч християнське мистецтво, підтримуючи народну набожність, намагалось це уявити. І тому це зображення, розповсюджене Папою Франциском, аж ніяк не є незвичним чи надто сучасним.
В Англії, в Кембриджському музеї Фіцвільяма зберігається французька Книга Годин з 1450 року. В прекрасній мініатюрі зображений святий Йосиф, що сидить на землі в печері, з любов’ю тримаючи на руках новонародженого Ісуса, а Марія відпочиває й читає молитовник.
У музеї Майєра ван ден Берга в Антверпені (Бельгія) можна захоплюватись однією зворушливою сценою: поки Марія відпочиває, святий Йосиф, сидячи на землі, розрізає свої шкарпетки, щоб зробити пелюшки, в які загорнуть Дитятко Ісуса, аби захистити Його від холоду. Зворушує простягнута боса нога святого Йосифа. Ця голландська картина датована приблизно 1400 роком.
У німецькому та фламандському мистецтві ХIV-ХV сторіч можна знайти святого Йосифа, що займається багатьма домашніми справами: нагріває одяг для Дитятка, готує їжу для родини, запалює вогонь, щоб забезпечити тепло у вифлеємській яскині. А на одному вівтарі з середини ХIV сторіччя бачимо святого Йосифа, що наливає воду в дерев’яну посудину, щоб скупати Боже Дитя.
Протягом століть християнське мистецтво в дуже людяний спосіб представляло буденне життя Пресвятої Родини. Кожна людська сім’я могла знайти розраду в цих зображеннях. І для людей покірних і набожних, для святого Божого люду, воплочене Боже Слово, таїнственна людськість Божого Дитятка, віра Пресвятої Богородиці й віддана працьовитість святого Йосифа завжди була та є до сьогодні приводом для подиву, схвильованого захоплення й надії.
