Блогер: поїздка Зеленського в Оман – пастка, в яку його завів Путін

Як кажуть німці, переспав ніч із думкою про той Оман. І тепер мені вже не так весело, як було вчора.

Про це на своїй сторінці у фейсбук написав Борис Неміровський.

Почнемо з того, що оці дурнуваті відмазки в виконанні ОП та прес-служби президента – шиті настільки білими нитками, що легше було просто заявити: “Не ваша холопська справа, куди пан відпочивати їздять”, аніж так страмитися. Щоправда, я побачив принаймні одну розумну людину, яка, певно, просто величезним зусиллям волі змусила себе повірити, що Зеленський полетів до Оману рейсовим літаком за власні кошти з сім’єю та почтом зустрічатися з тамтешніми високопосадовцями через оманські інвестиції в українську важку промисловість, але ця людина нині, попри свій блискучий розум, так хоче вірити в Зеленського, що їй зараз скажи, що президент підірвав Кремль лазерними променями з власних очей – то повірить.

Насправді ж, їжачкові зрозуміло, що то брехня – причому не в дипломатичному стилі, тонка та правдоподібна, а черговий мендель в калюжу. З Оманом в України нема ні прямого авіасполучення (доведеться знову страшенно напружитись та повірити, що український президент з усім кодлом сів у Буковелі на електричку, дістався найближчого летовища, звідти полетів, скажімо, Райнейром до Лондону чи Віззейром до Варшави, а там вже якось на перекладних), ані сталих дипломатичних стосунків – ні посольства, ані генконсульства України там просто нема, є лише почесне консульство, яке очолює (та утримує своїм коштом) тамтешній бізнесмен на ім’я Хані Джумаан Ашур Раджаб, він з того має свій зиск. Тобто, навіть підготувати подібний офіційний візит є справою не те, щоб неможливою, але, насамперед, дуже довгою. Довшою, певно, ніж увесь термін перебування Зеленського на посаді українського президента.

Тому цілком зрозуміло, що все відбулося неофіційно – а це, в свою чергу, означає, що Зеленський “со чади та домочадці” літав туди по своїх власних справах, а не на державні переговори – отже, поспіхом та грубо зліплена зустріч з оманським міністром була вигадана винятково, як відмазка, коли суспільству стало відомо про цю подорож. Іншими словами – заради сфоткатися, щоб зробити вигляд, що полетів задля українських справ, аякже ж… Не знаю, скільки грошей взяв той міністр за селфічку з собою, але селфічка вийшла для України, як держави, цілком ганебною: президент 40-мільйонної європейської країни сидить на прийомі в простого міністра 4,6-мільйонного султанату, без державної символіки, без офіційного комюніке чи спільної заяви, хіба що не без штанів. А його прес-служба розповідає про пошук масштабних інвестицій з країни, з якою український товарообіг складає, страшно подумати, аж 80 мільйонів доларів на рік. Для прикладу: 80 мільйонів доларів – це приблизна вартість чотирьох-п’яти розкішних вілл де-небудь на Майорці чи в Італії, де в Зеленського є розкішна вілла в “русской дєрєвнє” Форте-дей-Мармі. Для державних економік (навіть для української!) така сума товарообігу означає лише одне: торгівлі нема. Отже: ганебна, недолуга, непрофесійна брехня в виконанні президентської прес-служби та самого президента (можна було б сказати, що він же ж сам нічого про те не казав, але не виходить – бо знявся ж у тій дурній фотосесії з однієї світлини з оманським міністром – отже, взяв у тій брехні свідому участь).

Про те, що султанат Оман, на відміну від стосунків з Україною, має широкі та міцні стосунки з Іраном, а це означає для України чергові дипломатичні збитки в Америці (страшно подумати, які саме. Той же Трамп отримав тепер, скажімо, чудову нагоду сказати – мовляв, бачите, я ж вам казав, що Україна – це фу, корумпована та ще й з Іраном знається, правильно я військову допомогу зупинив, я пусічка! – та й скасувати ту військову допомогу взагалі) – розумні люди вже без мене написали доволі багато. Я ж скажу про дещо інше. В Омані – славетній на весь світ офшорній зоні для багатіїв – скоріш за все, шаленим пропелером крутяться великі гроші, які належать українським олігархам, зокрема – веселому бородатому бабушкє з філіжанкою кави. Суми – куди там тому Порошенкові з його п’ятьма тисячами доларів у панамському офшорі. І от через ці бабусині грошики Зеленський й міг майнути до Оману. Він же обіцяв іноземним інвесторам – мовляв, як що не так, ідіть до мене, я все особисто парішаю. А іноземний швейцарець Коломойський – чи не найбільший інвестор Зеленського, отже, той має парішати будь-що, від нього залежне, за першим-ліпшим бажанням цього веселого дядечка. Наприклад – домовитися, куди та як вивести мільярди компенсації за Приватбанк, яку слухняний суд у Києві має присудити Коломойському в п’ятницю (це просто перше-ліпше, що на думку спадає). Бо з вироками лондонського суду та розслідуванням ФБР такому “інвесторові” навіть в Омані можуть гарбуза піднести, а от, якщо за нього “підпишеться” як-не-як, а цілий президент не найменшої в світі держави – то це вже трохи інший колєнкор виходить… І до чого вони там, зрештою, домовилися – про те не розповість жодна Мендель (якщо, звичайно, не захоче головою накласти), але цією інформацією можуть зацікавитися, скажімо, американські та європейські слідчі органи…

Таким чином, ця подорож стала збитковою й ганебною як для самого Зеленського, так і для країни, яку він милістю 44% виборців (в інтерпретації зелених пропагандистів – 73%) очолив. Найсмішніше, що найменшим злом був би варіант, якби Зеленський і справді просто майнув до Оману в відпустку. Тоді можна було б просто сказати: мовляв, що Порошенку – харам, то Зеленському – усі-пусі, “писяй-писяй, моя писюлечко”. Теж ганьба, але значно менша, а для Зеленського нині, як продемонстрували переговори з хуйлом в Парижі, невеличка ганьба – це вже дипломатична перемога.

А найгірше в цій історії навіть не все це, що я тут понаписував. Найгірше, на мою думку, це той факт, що інформацію про цю ганебну подорож розкрив першим не хто-небудь, а російський “орган” в Україні – помийне брехло під назвою “Страна.юей”. Це для мене означає, що вся ця комбінація з “дипломатичними переговорами” з великою часткою ймовірності є підставою, пасткою, в яку, мов баранця на бійню, завів Зеленського путін. І скандал має на меті повну дискредитацію України, як держави, в очах західних союзників. Країни, чий президент чи то вирішує офшорні справи бізнесмена, який перебуває в США під слідством, а чи то налагоджує контакти з Іраном.

Тому я щиро хотів би повірити, що Зеленський просто вшосте полетів у відпустку. Це було б меншим злом. Але мені в це повірити дуже важко, якщо не зовсім неможливо. І через те – моторошно, а зовсім не смішно.

 

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

14 − eight =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh