Не смій бути менше, ніж ти можеш бути

Тому що ти потрібна нам. Кожному з нас, чоловікові або жінці, які вважають себе занадто. Ти – наше нагадування у найважчі моменти про те, що ми саме такі, якими повинні бути.

Слухай мене. Прямо зараз.

Тобі не надто багато. Тобі ніколи не було багато. Тобі ніколи не буде багато.
Одна ця ідея абсурдна. Тому що ти народилася, щоб бути собою. Всі ми. Без найменшого винятку.

Всі ви прийшли у цей світ, щоб бути самими пульсуючими-кровоточити-люблячими-плачучими-відчуваючими створіннями.

І якщо хтось говорити тобі, що ти занадто, то ось єдина правда, яку тобі потрібно знати: високоймовірно, що ці люди ні зараз, ніколи в житті не будуть достатні для тебе.

Бо ти, моя дівчинко, ти — сонце, і місяць, і зірки. Ти — сила, яка керує припливом і відливом. Ти — неконтрольоване виття при повному місяці. Ти — есенція екстатичного танцю. Ти — жар і секс, і піт, і вогонь, і м’яка якість і мужність, і блаженство і океан сліз.

Ти — у всьому.
Ти — мати всіх нас і донька всесвіту.
Ти проходиш через тіні і світло.
Ти згораєш і відроджуєшся знову, тримаючи руку на пульсі світу.
Ти змушуєш богів тремтіти.

І це, моя люба, — межа, яку ти переступаєш і багатьом людям стає від цього страшенно незручно. Це змушує їх відскочити і відштовхнути тобі. Тому що ти, як ти танцюєш зі своєю тінню і твоє непохитне прийняття своєї яскравості змушує їх стикнутися з незвичайним простором, яке захоплює їх і лякає одночасно. Одне твоє існування змушує їх зробити крок в місце, яке вони не готові побачити.

Тому що, як глибини океану кличуть тебе додому, ти ніколи не будеш простий.
Але, люба, ти з’явилася не для того, щоб бути простою. Ти тут для набагато більшого.
Тому що ти — руйнівниця кордонів.
Ти — шукачка правди.
Ти — спокуса і спокуса, і жар.
Ти — дзеркало і чаклунка, і всередині тобі вир сили тисячоліть.
Так що ні, ти не проста.

Але у всій цій правді, будь ласка, не думай, що ти не заслуговуєш глибокої внутрішньої легкості. Не дай їм ні на хвилину переконати тебе, що ти ніколи не знайдеш коханця, який не вимагатиме, щоб ти перед ним виправдовувалася, применшувала себе, втихомирювали бурю всередині себе або придушувала свою екстравагантну любов.

Тому що це, моя дівчинка, повна маячня.

Десь там є любов, яка ніколи і не думала, щоб назвати тебе занадто. Яка виражає себе так само, як і ти, у віршах, у воску від свічок і зоряного пилу. Яка точно так же вибігає вночі, щоб повити на місяць, яка збирає кістки, співає мантри і розмовляє з предками. І ця любов, коли ти знайдеш його чи її — побачать тебе, і пізнають тебе такою, яка ти є і якою має бути. І вони скажуть так. Так — тобі. Так, я піду з тобою туди. Я чекав цього.

Але поки цього не сталося, я хочу щоб ти зробила це. Для мене і для кожної жінки, яка вважає, що вона занадто.

Візьми всі те, чого в тобі занадто багато і канонізуй це. Збери всі вуглинки твого занадто великого розбитого серця і запали полум’я. І цією дією ти покличеш за собою інших, і ви будете співати пісню, яка поверне всіх нас додому.

І потім ти відпускаєш у світ всі те нескінченне і ідеальне, чого в тобі занадто багато. І ти йдеш і любиш занадто сильно, і плачеш занадто сильно, і лаєшся занадто сильно. Закохуєшся занадто швидко і сумуєш занадто часто і занадто голосно смієшся і сама визначаєш точні умови, необхідні для твого власного існування.

Навіть не думай по-іншому жити.

Тому що ти потрібна нам. Кожному з нас, чоловікові або жінці, які вважають себе занадто. Ти — наше нагадування у найважчі моменти про те, що ми саме такі, якими повинні бути.

Кожен з нас.

 

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

7 + 16 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh