На календарі 22 січня – День Соборності й свободи України. Змішане відчуття… Бо безглузді закони, ухвалені 16 січня купкою московських підніжок, забрали в українців свободу, зробивши їх рабами без права на власну думку. З іншого ж боку, саме протест проти узаконеного маразму об’єднав Україну в єдиний кулак… І цей кулак уже занесено над головами узурпаторів і кремлівських лакеїв. Гнів народу справедливий… І його не зупинити!
День Соборності й свободи України — витвір саме Віктора Януковича. Ще в грудні 2011-го здалося йому, певне, що занадто багато разів українцям нагадують, що вони – українці, нація, яку не вдалося поставити на коліна жодним чужоземним зайдам, яка має власну, а не вкрадену чи позичену історію (на відміну від північного сусіда), традиції, церкву. Тому одним розчерком пера й об’єднав він День Свободи, який з 2005-го святкували ми 22 листопада на честь Помаранчевої революції з Днем Соборності, встановленим на честь ухвалення Акта злуки, що об’єднав Українську Народну Республіку та Західноукраїнську Народну Республіку в єдину соборну державу.
Хоча з іншого боку, не дуже то й скреативив Віктор Федорович (що й не дивно), адже ще в 1919-му 22 січня українці відзначали День Соборності та Незалежності. Зрештою, з креативністю у “гаранта” та його свити давно проблеми. Тому й сліпо наслідує “батя” царька Владіміра та бацька Александра. Ось тільки забуває, що українці не росіяни і не білоруси.
Українці – нащадки козаків. І вони не спостерігатимуть мовчки за тим, як “Беркут” озвіріло б’є їхніх дітей. Б’є, бо вони думають по-іншому, бо їхній погляд на майбутнє відрізняється від погляду “гаранта”. Криваві субота та Водохреще змінили Україну та українців. Разом – до кінця! “Життя або смерть!” – білим по чорному, як у Махна. Тюрма, в яку після 16 січня перетворилася держава, або свобода! Третього не дано. Пролито першу кров! Дороги назад нема! Шкода, що цього ніяк не можуть зрозуміти Янукович та його прихвосні. На що вони сподіваються? На кого? Навіть ті, хто сліпо вірив у їхню “святість” прозрівають. Схід і Захід, Північ і Південь знову разом! Час, Вікторе Федоровичу вам зі “сім’єю” пакувати валізи. Тікайте, поки є можливість! Драпайте в Білокам’яну до свого господаря, не озираючись! Не доводьте народ до гріха!
Українці не здаються. Боротьба триває! Не будьте осторонь, не «продиваньте» своє майбутнє! Якщо ви не маєте змоги побувати на цьому протистоянні у Києві, допоможіть тим, хто хоче добратися туди, та тим, хто там перебуває.
Добровільний збір коштів для протестувальників: картка Приватбанку 5457082230251691 (НЕ БУДЬТЕ БАЙДУЖИМИ ДО МАЙБУТНЬОГО УКРАЇНИ!) Кожна копійка буде великою допомогою!
