Нарешті закінчилась емоційна агонія, прийшов перший робочий день
Що робити, якщо не знаєш з чого почати? Що робити, коли ти вмієш тільки артистично гарно декламувати смішні, недолугі тексти. Що ж робити, коли вже не можна вийти із сценарію, із знімальної площадки?
Чи насправді роль простого , на велосипеді борця за чесність та відкритість реальна і щира для нього в житті?
Казка не закінчилась, а тільки починається…
Я дійсно як ніколи вірю в Україну та людей, в яких має прокинутись свідомість та ясне бачення, розуміння та вміння мислити, не купуватись на дешеві популістичні, маніпулястичні, дуже чутливі промови, а розвивати внутрішнє, глибоке бачення смислів та мотивацій.
Думаю, що новообраний не усвідомлює до кінця в яку провальну гру він для себе ув’язався. Думаю, що не розуміє, що його будуть розтерзувати ті, хто довго вичікував можливості повернути собі владу.
Впевнена, що не буде так як при Януковичу, це вже неможливо. Впевнена, що ті, хто зараз повертається, вже повертаються іншими, більш підготовленими з прихованою агресією та злою хитрістю. В них було багато часу подумати. Тому стратегія змінена кардинально хитро. Вже не явно протиукраїнська. Вже ж явно просімейна!!!
Не думайте про патріотизм, не думайте про національну ідентифікацію… думайте про сім’ю , дітей…
Правильні , святі ідеї, чутливі для серця.. Головне, приховати руйнівне та вороже, головне приховати страшне.
Тримаймо голову в холоді, а ноги в теплі! 
Все буде добре, якщо ми навчимось жити адекватно і з розумом.
