Авторські статті

Нарешті вилізло шило з мішка. Підтвердилися геополітичні амбіції Путіна

Є брехня, велика брехня і пропаганда — найвищий ступінь політичної неправди з метою маніпуляції свідомістю людей. Але путінська, як і більшовицька пропаганда, небезпечна тим, що ґрунтується не лише на перекручених, але й достовірних фактах, поданих у вигідному світлі. Причому цей ораторський стиль справляє належний ефект лише у заздалегідь підготовленій аудиторії. А тому після чотиримісячного зомбування свідомості громадян Росії байками про бандерівців, фашистів, нацистів-горлорізів, антисемітів в Україні слова звернення Владіміра Путіна до депутатів Держдуми РФ, членів Ради Федерації, керівників регіонів та жителів «всія необ’ятной Родіни», в тому числі кримчан, виголошеного в Кремлі минулого вівторка, вочевидь, падали на мізки росіян, ніби зерна в благодатний грунт.

Із цього виступу постав образ люблячого батька нації, який дбає не лише про росіян в межах РФ і в ближньому зарубіжжі, а й про братній український народ. Проте в уяві «непідготовленого», себто незомбованого українського слухача, під час цієї промови вимальовувався образ хитрого підступного лиса, котрий звик безкарно цупити чуже, і який саме повернувся з вдалого полювання з курника в сусідньому селі.

На думку Владіміра Путіна, референдум у Криму пройшов у повній відповідності з демократичними процедурами і міжнародно-правовими нормами. Схоже, що путінський режим почав запроваджувати нові нетрадиційні норми міжнародного права, котрі суперечать усталеним, що сформувалися впродовж останнього століття. Тобто Путін нині виступає в ролі правника-реформатора. Свого часу такі лаври власноручно вдягнув на свою голову і Гітлер, котрий відправив до крематоріїв мільйони людей, вважаючи, щоце відповідає міжнародним нормам. Не дивно, що світ наляканий такими новаторськими підходами.

«Ми повинні ухвалити всі необхідні політичні, законодавчі рішення, які завершать процес реабілітації кримсько-татарського народу», — наголосив господар Кремля. Можливо, пан Путін мав на увазі депортацію, бо слово «реабілітація» із вуст чекіста-енкаведиста прозвучало, якось аж занадто зловісно. Мабуть, у кримських татар у цей момент мороз пішов поза спинами. Тут знову варто нагади, що енкаведистська «реабілітація» кримських татар розпочалася 1944 року з репресій та масового виселення цього народу до Сибіру та Узбекистану. Можна лише уявити, яким буде завершення цього процесу, започаткованого Берією, у виконанні Путіна.

Коли дійшла черга до юридичного обґрунтування анексії Криму, він продемонстрував амбіції політика, який претендує на повноваження володаря Всесвіту. Одним махом скасував сотні міжнародних угод, які закріплюють світовий устрій після 1991 року, та визначають Україну як суверенну державу в межах нинішніх кордонів. Виявляється, що помилилися сотні політиків: в 1954 році — Генсек Микита Хрущов, який наполіг на передачі Криму до складу УРСР, в 1991 році — Голова ВерховноїРадиРеспубліки Білорусь Станіслав Шушкевич, президент України Леонід Кравчук, президент Росії Борис Єльцин, коли підписували угоду про ліквідацію СРСР у Біловезькій Пущі. Мабуть, не всі вдома були і в керівників 170 держав, які ініціювали визнання новоутворених республік. Тільки полковник КДБ Путін знав про неправомірність таких дій і ще в 1991 році став мріяти про виправлення кричущої історичної несправедливості, вчиненої з Росією. З подивом ми дізналися з його виступу, що й південно-східні області України за часів Сталіна дісталися їй неправомірно. На думку Путіна, все вирішувалося з очевидними порушенням навіть діючих тоді конституційних норм: кулуарно, «міждусобойчиком». Можна подумати, що сьогодні, він перекроює кордони Європи на законних підставах. «Мільйони росіян лягли спати в одній країні, а проснулися в іншій», — тяжко зітхав доповідач. Який жах! Але Путін забув сказати, що ця «катастрофа» сталася ще з багатьма народами колишнього СРСР, зокрема з десятьма мільйонами українців Росії. Виходить росіяни особливі, мають найвищий етнічний статус, який дає право захищати їх, де вони не були б. То чого б не ввести сьогодні війська до Німеччини, де проживає близько двохмільйонів російських емігрантів? Адже їх теж змушують розмовляти німецькою? «Росіяни відчули, що їх обікрали, пограбували», — продовжував кремлівський вождь. На цих словах російська еліта стала витирати сльози. Бідна, бідна матушка Росія! Всі об неї витирають ноги. Але перед ними стоїть справжній месія, який цього більше не допустить.

Крим — колиска російської воїнської слави, а над кримчанами українська влада знущалася, намагаючись стерти їхню історичну пам’ять та асимілювати. Якщо повірити Путіну, то Київ проводив щодо кримських росіян політику духовного геноциду. Отже, кримський народ має повне право на самовизначення, як жителі Косово в Сербії, дійшов висновку полковник. Але пробачте, шановний, чи можна говорити про населення Криму як про спільноту, що тягне на визначення народу? Це багатонаціональна громада регіону — не більше. Навіть статус автономії для неї був величезним подарунком з боку Києва. Хіба що кримські татари, якби становили більшість населення півострова, могли б претендувати на самовизначення. Одне слово, кремлівська маячня, висмоктана з пальця.

Характеризуючи ситуацію в нашій країні, Путін кинув українським слухачам ідеологічну приманку, назвавши справжні причини революції. За роки самостійності влада, їх дістала, просто набридла. Змінювалися президенти, прем’єри, депутати, але не змінилося їхнє ставлення до своєї країни. Вони доїли Україну, билися між собою за повноваження, активи і фінансові потоки. Що правда, те правда. Але далі — суцільна брехня: виконавцями перевороту стали націоналісти, неонацисти, русофоби і антисеміти, від яких могли постраждати жителі Криму. Влада в Україні, на думку доповідача, нелегітимна, там нема з ким розмовляти, бо більшість держорганів узурповані самозванцями. Виникає запитання: якщо Путін знав про тяжку кримінальну ситуацію в Україні, то чому не допоміг з нею справитися, а навпаки, сприяв приходу до влади відвертого бандита Януковича? Зате тепер, коли народна революція зламала хребта гангстерському режиму, вирішив її задушити? Не логічно, пане полковнику.

Проте головний розділ путінської промови — послання до США та країн ЄС. Після розвалу СРСР та втрати світом свого біполярного устрою, США, на думку керманича Росії, творили, що хотіли: бомбардували Бєлград, втручалися у справиЛівії, Афганістану, Іраку, розширювали НАТО на Схід, організували низку революцій, в тому числі й в Україні, але в останньому випадку Америка перейшла червону лінію, нарікав Путін. «Росія опинилася на рубежі, зякого вже не могла відступити. Якщо до упору стискати пружину, то вона коли небудь з силою випрямиться», — це прозвучало, як погроза на кшталт хрущовського «Ми вам покажемо, де у Кузьки мати». Нарешті вилізло шило з мішка: підтвердилися геополітичні амбіції Москви, яка хоче відновлення свого статусу міжнародного жандарма. Та чи не розв’яжеться пупок у Путіна під час цих потуг, бо російська економіка сьогодні на ладан дихає?

Володар усія Русі наостанок утішив українців: він поважає територіальну цілісність їхньої держави і не збирається розвивати наступ на східні регіони. Проте попередив, що всіма засобами захищатиме росіян, які живуть в Україні. Себто право втручання у наші справи він залишає за собою. Низький уклін, вам Владіміре Владіміровичу, за вашу височайшу милість. Як же нам віддячити за неї? Мабуть, тільки зміцненням нашої армії. Бо з таким братом треба завжди тримати порох сухим.

Олександр Какпенко, uainfo.

4 Comments

  1. Теперь я уверен на все 100%: лучше потерять с Европой, чем найти с русскими “братьями”.

  2. Привет, безумная Россия. Послушай, путинская Русь.
    В своей стране я не мессия, но и Иуды не боюсь.
    Ко мне пришла ты с автоматом, закрыв чулком свое лицо.
    Ты говоришь со мною матом, наполнив каждый звук свинцом.
    Мои поля взрыхляя танком, ты сеешь мины вместо ржи,
    Надев солдатские портянки, насквозь промокшие во лжи.
    Да разве думал в сорок пятом мой дед, уставший от войны,
    Что тот, кто был когда-то братом, сегодня враг моей страны?
    Привет, безумная Россия. Зачем тебе моя страна?
    У Путина – шизофрения! Но ты же… Ты же… Не больна!

  3. Стыдно за гражданина России, в истории империи полный провал. Надо вспомнить про подарки Ленина, а и Аляску возвращать пора давным давно. А Украина и тем более Крым – русским не являлся никогда. Землю Слабожанщины и Краснодарского края – присоединятся к Украине, как только распад империи пройдет уже наступившую фазу. Русские люди, мы действительно братья и в скором времени вы это поймете.

Залишити відповідь до Иван Скасувати відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.