Важливо напередодні цієї несподіваної і тривожної ночі згадати духовні імперативи Шевченка – це зміцнить нас не лише сьогодні, а й взагалі. І врешті-решт ми вже ніколи не будемо вимовляти слова “окупація”, бо те, що маємо зараз у країні, – це влада криміналітету. Це не просто українофоби – це окупанти. Господь добрий до нас, бо дав нам таких провідників, із того ми маємо робити один фундаментальний висновок: духовне – первинне, а матеріяльне – вторинне, і тільки народ із духом здатен вистояти. Ми розірвемо темряву силою наших бажань, силою наших переконань, силою нашої віри. Господь – із нами, а у час Різдва Він найближчий до нас! Про це 15 січня 2014 року, виступаючи на Майдані Незалежности в Києві, заявила народний депутат України від ВО “Свобода” Ірина Фаріон.
Націоналістка наголосила, що у 2014 рік ми увійшли, як у духовну купіль, бо це рік 200-літнього ювілею Тараса Шевченка. За словами Ірини Фаріон, Тарасові Шевченку вдалося стати не просто серцем нашої країни і крилами нації – йому вдалося стати містиком і об’єднати навколо себе багатомільйонний український народ.
“Чи не жив він також серед страшного мороку, який можна було вкласти у слово на три букви – “жах”, який маємо і нині в нашій країні. Тоді не було держави, не було українського війська, не було жодної надії на якісь економічні можливості, не було жодного політичного структурування, якщо не брати до уваги Кирило-Методієвське братство, до якого він належав. Але зараз, у третьому тисячолітті, ми приходимо до Шевченка по його духовну силу і реально, якщо хтось відчуває слабкість – біжіть негайно і беріть його “Кобзар”, аби набратися з нього слів, як набратися причастя у свій внутрішній світ”, – зазначила Ірина Фаріон.
Парламентар наголосила, що в цю тривожну ніч, коли цілком можливий штурм Майдану, треба змобілізуватися та звернутися до духовних імперативів Тараса Шевченка.
“Імператив перший – “У своїй хаті своя правда і сила і воля”. Чи маємо ми нині свою правду? Ні! Маємо московську облуду, московську отруту, яка шириться, в першу чергу, через надважливі інституції: освіту, культуру та церкву, що є стрілою буття кожного народу. І якщо зруйнована своя система культури, система освіти – усі решта інституцій не мають духовного підґрунтя.
Немає чого запитувати, де наш середній клас, малий та середній бізнес – немає підґрунтя! Засновник світової економіки Рікардо казав, що народ, який не має чести, не матиме хліба. А честь випливає із усвідомлення своїх духовних опор. Ці ж опори дав нам Шевченко. Наше завдання – за цей рік побудувати свою правду, аби ми тут, на нашій з вами землі, почувалися на своїй землі.
Імператив другий від Тарас Шевченка – “Нема малих і великих гріхів перед своєю Батьківщиною, перед своєю землею”. Ми й досі платимо за малі і великі гріхи. Й досі перебуваємо у ланцюговій залежності один від одного. З одного боку, це добре, бо чуємо себе великою родиною. З иншого – тривожно, бо переступ кожного з нас є насправді переступом нашим спільним, бо такими є закони природи. Шевченко був єдиним чоловіком, який це так оприявнив, який показав це у грандіозних образах, які кричать нам, що ми не маємо права на найменший крок відступу, на сумнів – маємо лише за обов’язок наступати і відвойовувати кожну п’ядь нашої української землі.
Третій імператив від великого Шевченка – “Якби-то думаю, якби не похилилися раби, то не стояло б над Нивою отих осквернених палат, була би мати, був би брат”. У ХVIII столітті козаки стали козачками – Cіч упала. Ми з вами – київська майданна січ. Чи ми впадемо? – Ніколи! Ніколи не впадемо, бо ми живимося з нашої великої історії, і ми виростаємо у мирних українських месників, бо ще один посил від Шевченка – це правда-мста! Ця старослов’янська форма – правда-мста – наша правда і утвердження нашої національної, україноцентричної держави винятково зі своєю мовою, церквою, історією та культурою.
І найголовніше – Шевченко поділив нас на дві категорії: мертвих і живих. Живі – це ті, хто по всіх майданах країни, хто вірить у нашу силу, ті, хто ніколи не поступається з обраного шляху. Мертві – це ті, хто у верховному тераріумі (парламент) поки що мають більшість, ті, хто живе безсиллям сили. Бо якщо гроші з б’юджету ідуть тільки на силові структури та суди – це свідчить про панічний страх режиму перед нашою з вами духовною силою. Чи є у них (представників влади) духовні провідники? Ні! Сліпці ведуть сліпців, раби очолили рабів.
Невже у нас можуть бути сумніви, що ми їх не поборемо. Звісно, що поборемо, бо “за нас правда, сила і воля святая”. Це посил Шевченка нам у 2014 рік. Господь добрий до нас, бо дав нам таких провідників. Із того ми маємо робити один фундаментальний висновок: духовне – первинне, а матеріяльне – вторинне і тільки народ із духом здатен вистояти.
Ми розірвемо темряву силою наших бажань, силою наших переконань, силою нашої віри, Господь – із нами, а у час Різдва Він найближчий до нас!”, – заявила Ірина Фаріон.
