Вночі 5 січня 2020 року на Луганщині постріл окупанта обірвав життя нашого бійця – старшого солдата Рацуна Сергія Петровича. Як і загиблий Герман Соловйов, Сергій Рацун був механіком-водієм одного з механізованих батальйонів. Він отримав кульове поранення у голову, яке виявилося несумісне з життям. Боєць знаходився на бойовій позиції в окопі. Сергій був у засобах захисту, але, на жаль, вони не врятували.
Про це повідомили у прес-службі 93 бригади “Холодний Яр”
Це невимовна втрата для нашої бригади і для країни в цілому. Адже пішов з життя наш захисник, що з 2014 року виборює українську державу в проросійських бандформувань.
Сергію було 43 роки. Він був родом із села Москвитяновка Хмельницької області.
Мобілізувався на початку 2014 року до лав 128-ї окремої гірсько штурмової бригади, воював у Дебальцево. У травні 2016 приєднався до 93 бригади, брав участь у боях у Кримському, Новотроїцькому, а також біля Авдіївки, постійно подовжуючи контракт.
Цього року брав участь у навчаннях Combined Resolve у Німеччині.
Побратими пригадують Сергія як дуже веселу й оптимістичну людину. Він був дуже товариським, жартівливим і ніколи не сумував. Дуже гордився донькою Софійкою, фото якої стояло на заставці смартфону. Також у Сергія залишилися мама і брат.
Як розповів на денному брифінгу 6 січня речник пресцентру Міноборони України Олександр Мотузяник, напередодні противник вчинив на Луганському напрямку одну вогневу провокацію.
“Сталася вона в районі н.п. Кримське близько 21:10, коли російсько-окупаційні війська з напрямку села Жолобок відкрили прицільний вогонь з гранатометів та стрілецької зброї, включно зі снайперською. Обстріл тривав пів години, наші оборонці вогонь у відповідь не відкривали”, – розповів полковник Мотузяник.
93-тя бригада із грудня тримає оборону саме в районі села Кримське Новоайдарського району. 22 грудня там загинув Герман Соловйов “Маяк”.
Бригада та редакція Голосу українською висловлює глибокі співчуття рідним Сергія. Ми сумуємо разом з вами. Слава Герою!
