Старіння — неминучий процес, який часто супроводжується життєвими труднощами та змінами.
Дослідники виявили, що існує певний віковий період, коли люди найменше задоволені життям. Проте згодом рівень щастя знову зростає.
Економіст Девід Г. Бланчфлауер провів масштабні дослідження, аби з’ясувати, як змінюється суб’єктивне відчуття добробуту протягом життя. На основі даних із понад 145 країн він встановив закономірність: щастя підкоряється U-подібній кривій. Це означає, що в молодості люди доволі щасливі, у середині життя переживають спад, а у старшому віці знову почуваються краще.
Найменше щастя — у віці від 45 до 50 років
В одному з досліджень Бланчфлауер проаналізував інформацію про понад 500 тисяч осіб із США та Західної Європи. Виявилося, що найнижчий рівень добробуту спостерігається у віковому діапазоні 45–50 років. Цей тренд було зафіксовано також у країнах Східної Європи, Латинської Америки та Азії.
Ймовірні причини спаду:
-
Кар’єрний та фінансовий тиск: Багато хто досягає піку своєї професійної діяльності, що супроводжується високим рівнем стресу.
-
Сімейні зобов’язання: Відповідальність за виховання дітей, а іноді і догляд за літніми батьками може виснажувати.
-
Проблеми зі здоров’ям: Перші ознаки старіння і супутні хвороби можуть знижувати життєву енергію.
-
Оцінка досягнень: Люди схильні підбивати підсумки прожитого, що може спричинити розчарування у власних результатах.
Повернення до щастя з віком
Добра новина полягає в тому, що після цього життєвого етапу рівень задоволення знову починає зростати. У старшому віці люди частіше повідомляють про позитивне сприйняття життя.
Чому так відбувається:
-
Менше робочих обов’язків: Вихід на пенсію зменшує щоденний стрес.
-
Більше вільного часу: З’являється змога займатися улюбленими справами та спілкуванням.
-
Прийняття життя: З роками люди частіше сприймають події з мудрістю, зосереджуючись на позитиві.
Висновки Девіда Бланчфлауера та інших дослідників свідчать: зниження щастя в середині життя — тимчасове явище. З часом більшість знову починає відчувати гармонію. Важливо розуміти цю природну динаміку та піклуватися про себе — підтримувати соціальні зв’язки, рухатися, ставити особисті цілі й досягати їх.
