Десятиліттями в межах НАТО саме Сполучені Штати відповідали за пригнічення ворожої протиповітряної оборони, однак тепер країни Європи вимушені переосмислити підхід. На тлі відсутності гарантованої підтримки США, британські аналітики з RUSI (Королівський об’єднаний інститут оборонних досліджень) провели глибоке дослідження, поєднавши досвід ЗСУ та архівні напрацювання часів Холодної війни.
Джерело: Defence Express
Головний висновок: Європа не готова до самостійного знищення ППО РФ
RUSI вказує, що наявні сили та засоби країн ЄС не здатні самостійно зламати російську ППО. Довгий час ці функції делегувались США, і лише зараз європейці усвідомлюють, що власних рішень не вистачає.
Особливо небезпечним є те, що РФ навчилась ефективно протидіяти класичним західним методам:
-
після появи в Україні AGM-88 HARM російські ППО-підрозділи почали регулярно змінювати позиції;
-
впроваджена взаємодія між різними типами ЗРК, що прикривають одне одного;
-
використання пасивного режиму, коли РЛС активуються лише у критичні моменти;
-
зросла навченість розрахунків, які мають роки бойового досвіду.
Ударні засоби Європи: обмежені та застарілі
-
Спеціалізовані літаки: лише кілька Tornado ECR у Німеччини та Італії, заміна на Eurofighter EK — у віддаленій перспективі.
-
Сучасні ракети: AARGM-ER (у Нідерландів, Польщі, Фінляндії), Joint Strike Missile (Норвегія), SPEAR-EW (Британія) — всі дуже дорогі й у невеликій кількості.
-
В основному залишаються старі версії AGM-88 HARM.
Альтернатива — сила сухопутних військ
Єдиним реалістичним рішенням у RUSI вважають зосередження зусиль на сухопутному сегменті:
-
Артилерія (гаубична, реактивна) та тактичні ракети — основа ударів по ППО.
-
Пріоритет — касетні боєприпаси, які показали себе найефективнішими, зокрема в атаках українських ATACMS на С-400.
-
Дрони — пасивні, баражуючі, далекобійні, а також хибні цілі, як ADM-160 MALD.
-
Плануючі авіабомби SDB — для перевантаження систем ППО ворога.
Усі елементи повинні діяти синхронно, а для цього потрібне єдине управління.
Управління: перенос фокусу на наземний сегмент
RUSI пропонує керувати об’єднаною операцією зі знищення ППО з боку сухопутного командування, а не авіаційного. Причина: повітряні сили НАТО працюють у ритмі 72-годинного планування, що є надто повільним. Натомість наземні підрозділи мають коротші цикли планування — 48 годин (дивізія), 24 години (бригада).
Управління має здійснювати Joint Air-Ground Integration Cell (JAGIC) — розширений штаб із координації всіх компонентів на рівні бригади або дивізії.
Досвід України — як приклад
Україна показала, що дані з розвіддронів, оброблені на рівні бригади, дозволяють швидко й ефективно вражати системи ППО противника, навіть у глибокому тилу. Саме так працюють сучасні підходи до “полювання” на ЗРК.
Що потрібно ще?
-
Масове нарощування запасів: ракет, снарядів, дронів, хибних цілей.
-
Інвестиції в нові далекобійні системи.
-
Розвиток власних засобів РЕБ у Європі.
