Контракти на один рік призводять до того, що станом на кінець лютого замовлень немає, але у військових та розробників є надія на нові Сили безпілотних систем
Джерело: Defence Express
Українська оборонна промисловість із року в рік традиційно стикається з тим, що на початку року не мають контрактів. Ця ситуація була ще за часи АТО, ООС та не змінилась й через два роки повномасштабного російського вторгнення.
Й в умовах, коли головною проблемою у виробництві зброї по всьому світу є малі виробничі можливості, в Україні, яка у стані війни, зброярі станом на кінець лютого не мають контрактів на 100% завантаження виробництва. Зокрема це стосується найбільших виробників дронів, про що розповів Валерій Боровик командир спецпідрозділу ударних дронів “Білий орел” в ефірі Espreso.
Наприклад, як зазначив військовий, “Скаетон”, виробник таких дронів, як Raybird-3, наразі має контракти на 15% від можливого обсягу виробництва й це один з найкращих показників. А “Атлон-Авіа”, який відомий своєю “Фурією”, а також розробкою ударного дрона “Грім” – лише на 5%.
Нагадаємо, що відсутність довгострокових контрактів – це унеможливлення сталого планування, а разом із ним й можливості нарощувати виробництво. Й це навіть не торкаючись того, що без твердих багаторічних контрактів неможливо заздалегідь замовити необхідні комплектуючі на які й так існує значна черга.
Також Валерій Боровик зазначив, що хоча поява Сил безпілотних систем, як нового роду військ, беззаперечно є позитивом, але наразі нова команда розбирається із поточним порядком закупівлі й поки поставила його на паузу.
“В цьому є і свій негатив, так й позитив, бо у виробників озброєння постійно є надія на нову команду, на тих людей, які ми знаємо з передової, вони будуть робити все прозоріше та зрозуміліше”, – зазначив військовий.
Щодо останнього, то Валерій Боровик зазначив ще один аспект відносно “ринку дронів”, коли вироби від одних компаній йдуть по “великому колу” узгоджень та випробувань, а інші отримають запит на контактування ще до завершення сертифікації.
Також існують ситуації, коли компанії, які мали постачати дрони за державними контрактами не можуть реалізувати визначений об’єм, або не хочуть працювати з державними грошима загалом, воліючи працювати через волонтерські кошти. Й, на його думку, як раз це й буде виправлено найближчим часом.
“Вони [Силb безпілотних систем] мають давати, фактично, технічне завдання – параметри, яким мають відповідати дрони. Не компанії конкретні вказувати, прибрати цю корупційну складову, а лише технічні параметри. “Агенція оборонних закупівель” має оцінювати всі технічні та цінові параметри й контрактувати. А підрозділи з передової мають визначати своє бачення щодо вимог до дронів й постійного має бути цей зв’язок у цьому трикутнику”, – підкреслив Валерій Боровик.
