У Римі завершився дієцезіальний етап процесу беатифікації папи римського Бенедикта XIII. Він керував Вселенською Церквою в 1724–1730 роках. Бенедикт XIII був єдиним папою в історії, який залишився на чолі своєї митрополії, вже ставши єпископом Рима.
Визначними рисами Бенедикта XIII були простота, близькість до людей і турбота про бідних. Постулатор його беатифікації, доктор Паоло Вілотта, вказує на глибоку духовність папи, посилаючись на свідчення про те, що Бенедикт XIII був «людиною молитви» та глибокої медитації. А водночас понтифік відвідував храми, щоб зустрічатися з людьми і бути якомога ближче до них. Він також був «людиною великої культури» та євангелізатором, чия проповідь завжди була дуже милосердна.
Народився П’єр Франческо Орсіні, майбутній папа, в 1649 році у дворянській родині. У 19 років він приєднався до домініканців, взявши ім’я Кирило Марія. Священичий сан прийняв у 22 роки, а вже через рік був призначений кардиналом. Він належав до деяких конгрегацій Римської Курії, був архієпископом Манфредонії, єпископом Чезени й архієпископом Беневенто. Під час конклаву 1724 року, який тривав три місяці, не хотів прийняти обрання, але генерал домініканського ордену зрештою переконав його погодитися на понтифікат.
Як єпископ Рима, Бенедикт XIII зменшив папський двір, побудував дві лікарні, домігся багатьох канонізацій, зокрема Йоана від Хреста, святого Йоана Непомука, Григорія VII і святого Станіслава Костки. Помер від лихоманки у 81 рік (у 1730 році). Похований у базиліці Санта Марія сопра Мінерва в Римі.
