У мене складається таке враження, що після того як Путін настільки безцеремонно “кинув” Ангелу Меркель з її мирними ініціативами та мінськими угодами, не давши перемир’ю протривати навіть і повноцінної доби для відводу очей, німецький політикум різко виступив. І головним “оратором” в даному контексті став глава МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр, який в кращих європейських традиціях висловив стурбованість ситуацією поблизу Дебальцевого і заявив про необхідність забезпечити безпеку для спостерігачів ОБСЄ, щоб підтвердити факт припинення вогню.
Вибачте, що? Підтвердити факт припинення вогню? Більше сотні обстрілів позицій ВСУ тільки за минулу добу – факт припинення вогню?
Але, як би там не було, а той факт, що Німеччина явно була не готова до настільки байдужого ставлення до домовленостей – це незаперечно. Чи то вроджена педантичність заважає німцям здорово дивитися на речі, то чи небажання втягувати себе в конфлікт, але поведінка Штайнмайера говорить про те, що в Берліні не можуть однозначно прокоментувати хамську поведінку Путіна і продовження окупації України. Адже визнавши мінські угоди недійсними, Європа просто зобов’язана буде визнати Росію окупантом офіційно і зробити вибір, на чиєму вона боці.
Всі чудово розуміють, що робити вибір проти такого серйозного і неадекватного противника для успішної Європи зараз вкрай не бажано. А тому, набагато простіше робити вигляд, що все йде своєю чергою. Але чи довго?
