Духовне

Моліться, побачимось у Небі!, – в Італії отець, уражений вірусом, провів останні години свого життя підтримуючи дух медперсоналу

Отець Цірільо Лонго, уражений вірусом, провів останні години свого життя, підтримуючи дух медперсоналу, який до нього прийшов. Він відійшов до неба опівдні, 19 березня, в урочистість св. Йосифа, через день після того, як йому виповнилося 95 років.

Помер у спомин св. Йосифа. Перебуваючи на смертельному одрі, він повторював: «Не бійтеся, ми в Божих руках».

За мить до смерті він підніс руку в бік неба з піднесенням, ніби на футбольному матчі забили гол. Це був жест відваги і заохочення, що народився за час лекції, яку прочитало йому життя, як це він сам завжди любив повторювати у Центрі Оріоністів у Бергамо, у місті, якого найбільше торкнулась епідемія: «Людина тому має дві руки, аби однією рукою працювати, а другою перебирати намистини розарію».

На італійському острові Понца зацвітає терновий вінець розп’яття, парафіяльний священик повідомляє: «Це знак надії»

Його слова й досі лунають у серцях тих, хто його знав. Останні дні він провів, втішаючи інших, а працівникам лікарні повторював: «Не бійтеся, ми всі в Божих руках».

Поруч зі св. Алоізієм Оріоне

Отець Цірільо народився 18 березня 1925 р. у Салетто, в Падуї. В Ордені перебував 78 років, з яких 67 служив священиком.
Належав до Синів Божественного Провидіння, тобто оріоністів. До монастиря вступив 23 жовтня 1937 р. у Тортоні, на півночі Італії, де діяв святий засновник цього Ордену Алоізій Оріоне.

Брат Цірільо став свідком чудес засновника. Відбувалося це, між іншим, під час Другої світової війни, коли у жахливі часи голоду і страху молитва всіх семінаристів, з палкою вірою та синівською любов’ю, випросила неочікувану небесну допомогу.

«Побачимося в Небі»

Голгофа отця Цірільо почалася 12 березня. Вісім останніх днів його життя були сповнені молитви, фізичного страждання, але водночас і немочі, якої досвідчував, бо не міг спілкуватись зі своїми приятелями. З цілого світу від отримував новини від священиків, монахинь, рідних та багатьох простих людей, з якими співпрацював, а тепер через хворобу не міг їм відповісти.

Вночі 17 березня, під час однієї телефонної розмови, він сказав: «Побачимося в Небі. Моліться на розарії! Перешли всім моє вітання». Іншого дня сказав: «Моліться багато. Надходять важкі часи. Моліться на розарії».

Переклад КМЦ з Aleteia

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України