У черговому ефірі інтерактивної програми «Відкрита Церква» Блаженніший Святослав розмірковув на тему «Дар життя». Пропонуємо вам декілька важливих висловлювань Глави УГКЦ про аборт як тяжкий гріх, про його наслідки для жінки і суспільства загалом.
- Аборт, навіть з точки зору медицини, є штучним перериванням вагітності. З моральної точки зору, це навмисне вбивство невинної людської істоти. Цей злочин має великий вплив не тільки на ненароджене немовля, а й на жінку, родину, лікаря, суспільство.
- Церква називає аборт тяжким гріхом, який глибоко ранить людську істоту.
- Коли чиниться аборт, страждає тіло, страждає душа і страждає людський дух.
- Фундаментом, основою будь-якого демократичного суспільства є захист життя його членів. Право на життя є первинним фундаментальним правом всякого людського суспільства, цивілізованої демократичної держави.
- Коли в державі комусь заперечують право на життя та ще й за віковим принципом (через те, що людська істота не досягнула певного віку), то йдеться про заперечення фундаментального права людини.
- Усяка юридична система, конституція певної держави, міжнародне право буде мати сенс тоді, коли захищатиме фундаментальне право кожного із нас на життя.
- Кожна людина є господарем власних вчинків. Вона свідомо вирішує, як жити.
- Чесний лікар ніколи не скаже, що аборт − це щось добре. Чесний лікар завжди скаже собі і жінці, що наслідком аборту може бути не тільки важка травма дітородних органів жінки, а й безпліддя. Якщо перша вагітність молодої жінки закінчується абортом, то вона може стати безплідною.
- В Україні поширений «абортний туризм», коли в державу приїздять робити аборти жінки з тих країн, де аборт на законодавчому рівні заборонений.
- Українське суспільство сьогодні живе, на жаль, в абортивній свідомості, в абортивному менталітеті. У нас довгий час аборт вважався чимось дозволеним. Тому багато людей в Україні сприйматимуть заборону аборту як обмеження їхніх прав, їхніх свобод. Тому разом із забороною має бути проведена велика просвітницька робота.
- Святий папа Іван Павло II, коли виступав у польському сеймі, ствердив: «Той народ, який вбиває своїх дітей, не має майбутнього».
- Держава і народ, щоб мати майбутнє, повинні захищати життя своїх громадян і ще не народжених дітей.
- Ембріон − це окремий організм, окрема особа, яка є людиною. Коли роблять аборт, то вбивають людину на ранніх стадіях її життя.
- Церква захищає гідність ще не народженої дитини, її право на життя і захищає гідність жінки.
- Можемо говорити про абортивний менталітет, який є в сім’ях. Аборт дуже поширений в Україні. Багато із нас народилося у сім’ях, де мама робила аборт. Іншими словами, можна сказати, що ми є «народом вцілілих», яких лише випадково минула вбивча рука рідних батьків. Якщо це усвідомимо, то зрозуміємо, в якій глибокій травмі ми живемо.
