Маранелло — батьківщина «червоного диявола»

Маранелло — батьківщина «червоного диявола»

Особистий досвід: відвідування музею Ferrari в Італії – мрія кожного автомобіліста!

Регіон Емілія-Романья відомий ще під назвою «Долина моторів», оскільки тут знаходяться три всесвітньо відомих автомобільних заводу — Ferrari, Maserati і Lamborghini. При кожному з них є однойменні музеї. Ми вибрали Ferrari, тому шлях наш лежав у невелике містечко Маранелло.

Вказівників на трасі мало: то Маранелло невелике місто, то не такий значущий для італійців. Плануємо подивитися музей, покататися на Ferrari (мрія будь-якого чоловіка!) і до настання темряви добратися до озера Гарда, де забронювали житло.

Мало хто знає, що в цьому ж регіоні розташовано три гоночних траси: Фьорано (поряд з Маранелло), Мізано (поряд з Ріміні) і Імола (40 км від Болоньї). А також 16 музеїв авто, ну і безліч приватних колекцій раритетних автомобілів і мотоциклів є. Так що регіон по праву носити ім’я «Долина моторів».

На парковці біля музею «чергують» молоді дівчата в уніформі. За номерним знакам на машині вони обчислюють, якою мовою розмовляє турист, підходять, вітаються і тут же беруть «в оборот». На тест-драйв нас заманювала дівчина, разговаривающая українською. Виявилося, що вона взагалі німкеня(!), альо знає 5 мов. Ми відправилися в музей, пообіцявши повернутися до приголубленою поглядами красненьке блискучою Ferrаri California. Прайс на «покататися» виявився недешевим, але ми були до цього готові.

Ми не можемо купити цю машину і навряд чи коли-небудь така можливість з’явиться, але «покермувати» — це доступно будь-якому туристу. Годину вибираєш сам, в залежності від розмірів гаманця. Напевно, кожен шанувальник Формули-1 буде радій доторкнутися до легенди, і ми не стали винятком. Побувати в Італії, побродити по музею, вивчити історію легендарного авто та посидіти за кермом — якщо не дозволяти собі виконання бажань, навіщо тоді жити? Музей вразив навіть мене. Тут зібрана вся історія легендарного бренду — від раритетних екземплярів до ультрасучасних апаратів.

Вхідні квитки в музей — €9 з особи або €27 з сім’ї.

Ferrari спеціалізується на штучному виробництві. У рік завод виробляє близько 2500 машин. Така мала кількість визначає і високу ціну: машини марки Ferrari — одні з найдорожчих у світі. Музей користується популярністю, відвідувачів підвозять спеціальними замовленими автобусами. Там є 6 залів: зал Змагань, Слави, Концептуальний зал, зал Великих Турів, кінозал і зал тимчасових експозицій.

У музеї відтворили кабінет Енцо Феррарі — засновника фірми. Біографія цієї людини задоволена захоплююча. У 1920-х роках він брав участь у перегонах як пілот маловідомої тоді Alfa Romeo, притому досить успішно. Після чергової перемоги Енцо був нагороджений эскадрильским значком із зображенням здиблені коня, що надалі стане емблемою фірми. Незабаром Енцо Феррарі просунувся по службі, ставши офіційним пілотом Alfa Romeo. Цього концерну він присвятив 20 років, працюючи конструктором автомобілів, до заснування власної фірми. Він любив потужні спортивні автомобілі, якими і прославилося створене ним підприємство. Енцо Феррарі помер у 1988 році, коли йому було вже 90 років.

Серед експонатів музею можна побачити стерту на перегонах гуму, гальмівні диски, мотори, є кілька розібраних авто, щоб відвідувачі могли побачити машину зсередини.

Я з подивом виявила, що гоночні боліди — машини маленькі. Гонщик сідає на своє місце, наче закутується в спальник. А все тому, що творці цих машин борються за максимальні зниження ваги авто. Адже кожен зайвій кілограм — це фора супернику. Конструктори гоночних машин зіткнулися з проблемою перегріву гальм, які виникають і у звичайних машин при русі від світлофора до світлофора. Для її рішення спочатку придумали вентильовані гальма, а потім і гальмівні диски, виконані зі спеціальної кераміки, які тримають нагрівання до 1000 градусів. Авто має бути одночасно дуже міцним і досить легким, для цього при виготовленні рамі боліда використовуються певні сплави металів. Корпуси автомобілів такого класу мають характеристики, близькі до характеристик літаків. На швидкості близько 200-300 км/рік повітря врізається в корпус машини зі страшною силою. Обтічна форма боліда досягається шляхом експериментів в аеродинамічній трубі.

Зал Слави: кубки, гоночні боліди, портрети переможців, їх шоломи під склом. Цифрове табло відміряє рік, монітори демонструють «як це було», з ревом моторів і шумом натовпу. Незвично, занурює в атмосферу!

 

Сайт музею, час роботи — з 9:30 до 18:00 щодня.

Зал великих турів. Зал оформлень величезними плакатами на стінах. Там представлені авто, призначені не для гонщиків, а просто для багатих покупців. Альо це теж потужні спортивні машини, але необов’язково червоного кольору, традиційного для цієї фірми. Головним пристрастю Енцо Феррарі були гонки, випуск автомобілів для багатих покупців і рекламу на гоночних болідах він розглядав лише як засіб для заробляння грошей для основного свого захоплення.

 

Пару годин на перегляд всіх поверхів, пам ” ятний запис у книзі відгуків, і ми поспішаємо на тест-драйв. Його вартість залежить від кількості пасажирів в машині і кількості хвилин за кермом. Я озброїлася камерою і залишилася на узбіччі. У машину сів інструктор Рафаель на місце штурмана, донька позаду, а чоловік – за кермо. Невеликий інструктаж і вони рвонули з місця.

Якщо ви в Маранелло збираєтеся зупинитися на нічліг, то самий-самий популярний готель — це Maranello village. Безкоштовний гараж, тематичний хол і коридори, затишні номери, близькість до музеїв, відмінна кухня. А якщо подбати про бронювання заздалегідь, то і ціна прийнятна. Рекомендую! Мільйон позитивних відгуків.

 

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

nineteen − 4 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh