Це Пол О’Нілл, 72-й міністр фінансів США. Дуже повчальний персонаж. Якось його взяли на роботу директором в “Американську алюмінієву кампанію”, яка хоч і була однією з топових корпорацій в США, але останнім часом робила багато помилок. І от на першій зустрічі з акціонерами Пол налякав їх усіх своєю промовою.
Він замість звичайних спітчів про шляхи збільшення прибутків сказав, що для нього найбільший пріоритет – безпека на виробництві. Багато інвесторів після цього почала продавати акції, вважаючи його телепнем. А О’Нілл день за днем творив найбезпечнішу компанію в Америці, запровадивши культ безпеки праці.
Він створив умови, щоб усі працівники долучилися до його ідеї і зосередились на тому, щоб виробити в собі нову звичку – прагнути до ідеалу спочатку в безпеці, а потім і в інших сферах виробництва. Як наслідок, компанія залучила спеціалістів, які навчили робітників контролювати якість і ефективно працювати, робити усе правильно, бо правильна робота – робота без травм. Це не викликало жодного супротиву в працівників, бо це вважалось опікою керівництва за їх безпеку, хоча ті ж самі спроби підвищити продуктивність при попередниках не сприймались і отримували супротив.
Як наслідок, змінивши звички і відношення робітників до безпеки праці Пол через 13 років на момент відставки збільшив капіталізацію компанії в 15 раз, а чистий дохід в 5 раз.
Висновок для себе: інколи, змінивши якісь, на перший погляд, незначні звички, можна досягнути ланцюгової реакції на інші і отримати значно більший результат ніж очікував. Про О’Нілла можна почитати ще багато цікавого в книжці “Сила звички. Чому ми діємо так, а не інакше в житті та бізнесі”. З категорії must be read
