Без таких “аваксів” втрачається мінімум половина всього функціоналу винищувачів F-16
Джерело: Defence Express
У межах рекордного пакета військової допомоги від Швеції у 1,16 мільярда євро сталась дійсно історична подія, бо Україна вперше отримає на озброєння літак далекого радіолокаційного виявлення ASC 890, який також відомий під назвою Saab 340 AEW&C або S-100B Argus.
Одразу слід зазначити, що деякі ЗМІ повідомили, що таких літаки буде два, але, міністр оборони Швеції Пол Йонсон написав про літак в однині. Також у однині цей літак фігурує в офіційному урядовому повідомленні.
Водночас навіть один цей літак – про вкрай важливе посилення протиповітряної оборони України та про можливість реалізації всього потенціалу винищувачів F-16. Бо саме разом із такими “авкасами” і має працювати сучасна авіація та загалом вся система протиповітряної оборони. І не тільки вона.
А почати можливо із базових завдань та можливостей Saab 340 AEW&C, які забезпечуються головним інструментом цієї машини з якою працює чотири оператори – РЛС PS-890 EriEye, з двосторонньою активною фазованою антенною решіткою, яка працює у S-діапазоні (довжини хвиль 15 – 7,5 см, смуга частот 2-4 ГГц). Цей радар має огляд на 150 градусів по обидва боки від літака, а головною особливістю є використання технології Active Electronics Scanned Array, коли енергія радара можливо сфокусувати на необхідних вузьких секторах і отримати значно більшу точність та завадостійкість.
Інструментальна дальність цієї РЛС визначена у межах 450 км, коли літак знаходиться на висоті 6 км. А дальність виявлення цілі типу винищувач заявлена як 330 км. Офіційно Saab декларує, що ефективна площа огляду складає 500 000 квадратних кілометрів по горизонталі та понад 60 000 футів по вертикалі.
Водночас головною задачею машини, в реаліях війни в Україні буде, в першу чергу, забезпечення протиповітряної оборони. Бо перевагою літаків далекого радіолокаційного виявлення є те, що вони можуть побачити низьковисотні цілі на значно більшій дальності. Це пов’язано із тим, що наземні РЛС, які б потужні вони не були, побачать умовну крилату ракету, що летить на висоті 50 метрів, на дальності близько 40 км, бо їм заважає радіогоризонт. А щоб його розширити й збільшити дальність виявлення маловисотних цілей необхідно підняти РЛС. Саме тому такі повітряні радари і з’явились.
І доволі часто можливо почути, що крилаті ракети та Shahed-и активно маневрують у повітряному просторі України з метою обходу зон протиповітряної оборони, йдуть над річками, щоб їх було важче виявляти. Але для літаків ДРЛВ це вже немає значення, бо вони на крилаті ракети та дрони будуть дивитися згори. А разом із тим наводити на цілі винищувачі та передавати інформацію у загальну систему протиповітряної оборони, якою вже будуть користуватися наземні ЗРК та мобільні вогневі групи.
Другою вкрай важливою задачею для шведського ASC 890 буде допомога F-16 у задачі під назвою “відігнати ворожу авіацію від переднього краю”, включно із носіями далекобійних коригованих бомб (УМПК та УМПБ Д-30). Справа в тому, що власні радари винищувачів значно слабкіші, більше того, працююча РЛС для літака – це величезний демаскуюючий фактор. Водночас літак ДРЛВ може наводити на ворожі літаки власні винищувачі, перебуваючи поза зоною ураження, а атаку стає можливо здійснити у режимі повного маскування.
Третій аспект використання літаків ДРЛВ є те, що вони також зазвичай працюють, як літаки радіотехнічної розвідки та можуть виявляти наземні РЛС, класифікувати їх, а також визначати їх координати.
Тобто ASC 890 дозволяє вирішити цілий ряд задач для Повітряних сил України. А про їх критичну необхідність говорили самі українські пілоти.
