Якщо це припущення вірне, то це може дещо пояснити про китайське копіювання технологій
Джерело: Defence Express
Китай за поточними домовленостями планує збудувати для ВМС Пакистану аж вісім дизель-електричних субмарин проекту Hangor II, створеного на базі китайського проекту Type 039B. Щоправда, перші чотири такі підводні кораблі мали бути збудовані ще до 2023 року, але цей план виконано не було. Ба більше – лише нещодавно в китайському місті Ухань на верфі Wuchang Shipbuilding була спущена на воду перша субмарина Hangor II для ВМС Пакистану, і в цій події найбільш проблемним було саме та, яку силову установку було використано.
Річ у тім, що підводні човни проекту Hangor II накреслювались під німецький дизельний двигун MTU 396, однак в підсумку Німеччина не погодила експортну ліцензію, що заодно зсунуло вправо китайцям графік здачі субмарин для пакистанського флоту.
Видання Defense News, яке розповіло про цю історію, заодно доповнює, що усі сторони вирішили відмовитись від коментарів по темі, який же двигун в підсумку могли поставити на субмарину Hangor II китайської побудови для пакистанського флоту.
Ані сам Пакистан, ані Німеччина не стали відповідати на запит авторів порталу по темі, чи ж було таки погоджено експортну ліцензію на установку MTU 396, ну і також Пакистан не став уточнювати, чи погодився на пропозицію поставити замість німецького дизеля китайський CHD620.
Хоча спочатку взагалі була мова про те, що підводні човни Hangor II отримають анаеробну силову установку Стірлінга, і такі кораблі стануть суттєвим фактором стримування зі сторони Пакистану, зокрема як носії крилатих ракет.
Далі автори Defense News посилаються на слова колишнього підводника ВМС США Аарона Аміка про те, що китайський дизельний двигун китайський CHD620 є фактично неліцензійною копією MTU 396, зібраною із матеріалів значно гіршої якості, і така силова установка вимагає ремонту після лише кількох сотень годин роботи. І якщо Китай справді поставив саме такі двигуни на субмарини Hangor II, то це була “невигідна угода”.
Від Defense Express додамо, що якщо припущення авторів цього ресурсу вірне, то приклад із таким “копіюванням” німецького дизеля може нам дещо пояснити про китайський формат копіювання технологій воєнного характеру.
Раніше ми також писали про те, що Китай продав Пакистану розвідувальний корабель Rizvan, який маскується під “транспорт”.
