3 жовтня, в Санкт-Петербурзі відбулися переговори Володимира Путіна з Федеральним канцлером Австрійської Республіки Себастьяном Курцем, який прибув до Росії з робочим візитом.
В ході переговорів сторони обговорили стан та перспективи розвитку російсько-австрійських відносин, актуальні міжнародні та регіональні проблеми, в тому числі з урахуванням головування Австрії в Раді Європейського союзу в іншому півріччі 2018 року.
Після закінчення переговорів у присутності глав двох держав голова правління ВАТ «Газпром» Олексій Міллер і голова правління компанії OMV Раїнер Зееле підписали основну угоду про продажу активів, а президент Росії і австрійський канцлер дали спільну прес-конференцію.
На прес-конференції Володимир Путін давши оцінку відносинам двох країн, назвавши їх добре розвиваються. Російський президент також відзначив зростання товарообігу, який «в минулому році зріс на 40 відсотків, а в цьому році в два рази зріс ще за перший семестр поточного року», а також зростання капіталовкладень з обох сторін, включаючи сферу енергетики та інші області.
Себастьян Курц також відзначив позитивний розвиток економічного співробітництва між двома країнами. Канцлер відзначив важливість відносин між Росією і Європейськім союзом. Курц також висловив свою надію на посилення співробітництва, спрямована на мирне існування, яке входити в інтереси всіх нас».
Фото: kremlin.ru
Текст прес-конференції Володимира Путіна і Себастьяна Курця:
Путін: Шановний пане Федеральний канцлер! Пані та панове!
Ми дуже раді можливості приймати пана Курця в Санкт-Петербурзі. Це вже другий візит пана канцлера і наша четверта зустріч в поточному році.
Інтенсивні контакти на вищому політичному рівні, безумовно, створюють необхідну атмосферу, потрібну атмосферу, ділову для розвитку, всебічного розвитку міждержавних зв’язків.
Ми з паном Курцем тільки що провели двосторонні переговори, які пройшли в діловій і конструктивній атмосфері. А до цього, тут же, як ви бачили, в Ермітажі, взяли участь у відкритті виставки «Імперські столиці: Санкт-Петербург – Відень. Шедеври з музейних колекцій». Контакти в культурно-гуманітарній сфері є однією з основ наших двосторонніх відносин поряд зі зв’язку обов’язками з міжпарламентської, міжрегіональної та громадської лініях.
Велика увага на переговорах приділили економічної тематики. Росія і Австрія – надійні торгові партнери. Незважаючи на складну кон’юнктуру у світовій політиці та економіці, російсько-австрійські торговельно-інвестиційні зв’язки знаходяться на підйомі. В минулому році товарообіг збільшився на 40 відсотків – до 4,1 мільярда доларів, а за січень–липень поточного року він зріс майже в два рази.
Австрія вийшла на перше місце за темпами російського експорту в країни ЄС. У свою чергу, Росія займає друга серед країн – інвесторів в Австрію. Загальний обсяг накопичених російських капіталовкладень в австрійську економіку перевищує 31 мільярд доларів. При цьому австрійські інвестиції в нашу економіку становлять близько 6 мільярдів доларів.
Компанії двох країн реалізують перспективні спільні проекти в самих різних областях. З хорошою віддачею працює російсько-австрійський Діловий рада, діє змішана комісія з економічного співробітництва, чергове засідання якої пройшло в явились в місті у на полях Петербурзького міжнародного економічного форуму. До речі, австрійська делегація на форумах була однією з найбільш представницьких.
Особливо хотів би відзначити плідну багаторічну співпрацю Росії та Австрії в енергетичній галузі. Наша країна безперебійно постачає енергоресурсами Австрію і транзитом через її територію інші країни Європи. Безсумнівно, що це є одним з ключових моментів нашої взаємодії.
Нагадаю, що за підсумками наших липневих переговорів у Відні «Газпром» і австрійська нафтогазова компанія OMV уклали угоду про продовження довгострокових контрактів на постачання газу в Австрію до 2040 року. Підписана тільки що нова домовленість про підключення OMV до розробки уренгойського нафтоконденсатного родовища підтверджує стратегічний характер партнерства цієї компанії з «Газпромом». OMV також бере участь в будівництві трубопровідної системи «Північний потік-2». Російська сторона вітає позицію Уряду Австрії в підтримку цього проекту, що має велике значення для всього європейського континенту.
Ми також обговорили питання розширення промислової, технологічної кооперації. В позитивному ключі оцінили хід реалізації прийнятої в 2011 році Декларації про партнерство для модернізації. В її рамках здійснюються 28 спільних інноваційних проектів на суму 2,8 мільярда євро.
Також виділю такий великий інфраструктурний проект, як створення ширококолійної залізниці від міста Кошице у Словаччині до Відня. У разі його реалізації, обсяги вантажних перевезень між Європою та Азією по Транссібу значно зростуть. При цьому витрати для кінцевих споживачів скоротяться.
Зрозуміло, докладно обмінялися думками і по ряду питань міжнародної, регіональної порядку. Поінформували австрійських колег про наших підходах до врегулювання внутрішньоукраїнського кризи – зараз тільки обмінювалися міркуваннями з цього приводу.
Зачіпалася також проблематика сирійського врегулювання. Бачимо перспективи для активізації політичного процесу на основі резолюції 2254 Заради Безпеки Організації Об єднаних Націй і домовленостей, досягнутих в рамках Астанінського процесу. Це дозволить закріпити позитивні тенденції на землі, створити умови для подальшого відновлення мирного життя, для повернення біженців до рідних домівок.
Відзначаємо готовність Австрії підключитися до гуманітарних акцій в підтримку населення Сирії. Важливо, щоб будь-яка допомога надавалася за погодженим з законною владою каналах і поширювалася на всі райони, постраждалі в результаті терористичної агресії і громадянської війни.
12 листопада виповнюється сто років проголошення Першої Австрійської Республіки. Завтра, як відомо, пан Курц спільно з Федеральним президентом Австрійської Республіки та главами урядів федеральних земель на урочистому засіданні відкриють серію заходів, присвячених цій знаменній даті. Користуючись нагодою, хотів би передати всім австрійським громадянам мої найтепліші поздоровлення, побажати щастя, благополуччя і процвітання австрійському народу.
І звичайно, хочу подякувати пану Курця за змістовні переговори сьогодні.
Дякую вам за увагу.
Курц: Вельмишановні пані та панове! Шановний пане Президент!
Дякую від щирого серця за запрошення в Санкт-Петербург. Радій, що сьогодні у нас була можливість відкрити вражаючу виставку в Санкт-Петербурзі, яка до цього була в гостях у Відні.
У нас хороша співпраця на культурному рівні. Як Ви вже сказали, між Австрією і Росією і хороше економічне співробітництво. Двосторонні економічні відносини в останні роки попрямували в правильне русло, вони розвиваються далі. У нас товарообіг в районі п’яти мільярдів євро.
У зв’язку з цим, і мені здається це настільки ж важливим, сильно наше співробітництво в сфері енергетики. І я хотів би подякувати за те, що протягом 50 років у нас є добра співпраця між Австрією та Росією, між «Газпромом» і концерном OMV, і що це співробітництво тільки нарощується. Це дає енергетичну безпеку не тільки Австрії, але й Європі. В цьому році ми відсвяткували ювілей – 50 років поставок газу з Росії. Якщо ми оглянемося назад, то ми побачимо, що поставки завжди були стабільними, навіть у найбільш складні політичні часи.
Це важливо і для російського бюджету. Для Європи важливо, що дві третини газу надходить з Росії. Співпраця OMV і «Газпрому» – це внесок у подалі довгострокове співробітництво в загальних інтересах.
Крім економічного, культурного співробітництва з Росією ми хочемо мати діалог з приводу демократії, держави та прав. Тут дуже важливі також позитивні зміни в країні.
Сьогодні я тут не тільки як австрійський федеральний канцлер, але насамперед як Голова Заради Європи. 1 липня Австрія прийняла головування в Європейському Союзі. І крім двосторонніх відносин ми сьогодні говорили про відносини між Європейськім Союзом і Росією, а також про складних питаннях, таких, як Україна і Сирія.
Росія, на мою думку, як велика країна, як наддержава має більшу відповідальність у пошуку політичного рішення на Україні і в Сирії. Сьогодні я звернув увагу на Ваші висловлюваннями, пане президенте, з приводу стьуации в Сирії. Сподіваюся, вдасться вивести всі іноземні війська з Сирії, і насамперед іранські війська, щоб припинити війну.
І я сподіваюся, що буде можливо знайти позитивні рішення на сході України, тому що люди страждають там вже занадто довго. Як маленька країна, але активний учасник Європейського Союзу ми беремо участь у створенні позиції Європейського Союзу. Це стосується і санкцій, і ми сподіваємося, що нам вдасться, як ми сьогодні вже говорили, як це було обумовлено, в рамках «мінських домовленостей» домогтися успіхів, домогтися дозволу ситуації на сході України.
Ми як країна – учасниця Європейського Союзу солідарні з нашими партнерами в Європейському Союзі в цих викликають питаннях. Ми знаємо, що ці проблеми існують. Але я хотів би також сказати, що крім складних питань, які ми сьогодні обговорювали, не тільки в Австрії, але і у всьому Європейському Союзі є бажання розвивати співпрацю.
Впевнений, що мирне існування на нашому континенті як для Росії, так і для Європейського Союзу може бути надано, тільки якщо контакт буде покращено. Проблеми, виклики, які зараз існують, могли б бути вирішені спільно. Ми будемо далі намагатися тримати відкритими наші канали для діалогу, щоб сприяти мирному існуванню на нашому континенті.
Велике спасибі ще раз за запрошення.
Питання: Питання по темі Сирії. Спочатку російському Президентові. Ві з Президентом Ердоганом говорили про договорі про Ідлібі. Працює ця угода? Буде воно виконане? Чи можемо ми очікувати, що насправді не буде якихось великих військових дій.
І також питання щодо Сирії федеральному канцлеру Австрії. Росія протягом декількох місяців сприяє тому, щоб європейські країни фінансували відновлення Сирії. Чи Готова Європа до цього? При яких умовах була б Європа готова до таких кроків?
Ст. Путін: Та частина питання, яка стосується «идлибской зони деескалації». Туди ж були звезені бойовики з усієї Сирії практично. І там, на жаль, виявилося дуже багато представників радикальних угруповань – ИГИЛ, «Джабхат ан-Нусра» та іже з ними.
До речі кажучи, ми спостерігаємо і зіткнення між цими угрупованнями всередині идлибской зони. Але нас це не турбує. Нас турбує те, що з цієї зони почастішали останнім годиною обстріли сирійських населених пунктів, включаючи другий за величиною сірійське місто Алеппо.
Що ще більше нас турбує – звідти почали здійснюватися спроби нападу на наші військові фрази об’єкти, російські військові фрази об’єкти, в тому числі на аеродром Хмеймим, з допомогою саморобних, але від цього не менш небезпечних безпілотних літальних апаратів. Ми були змушені у зв’язку з цим реагувати, наносити удари по тих місцях, звідки виходила загроза. Саме це і було основною темою наших переговорів з Президентом Ердоганом зовсім недавно в Сочі, коли він приїжджав до нас з коротким робочим візитом.
Прямо в ході переговорів виникла ідея створити демілітаризовану зону глибиною 15-20 кілометрів з тім, щоб забезпечити більшу безпеку і сирійських цивільних об’єктів, міст, населених пунктів, і нашої військової бази Хмеймим.
Ми домовилися про створення цієї демілітаризованої зони глибиною 15-20 кілометрів, в якій не повинно бути представників яких би то не було радикальних угруповань, включаючи «Джабхат ан-Нусру», і ніякого важкого зброї, кому б воно не належало.
Хочу вас проінформувати – я вже говорив сьогодні про це в Москві – ми працюємо солідарно з турецькими партнерами, бачимо, що і вони ставляться до цих домовленостей надзвичайно серйозною, виконують свою частину зобов’язань, звільняють, у всякому разі сприяють тому, щоб з цієї зони вийшли бойовики різних радикальних груп і було виведено важке озброєння. Ми робимо свою частину роботи.
Продовжимо далі разом намічені заходи, в тому числі і спільне патрулювання з допомогою турецької збройних сил російської військової поліції.
Все це було б неможливо без узгодження таких домовленостей з сирійськими офіційними владою і без підтримки Ірану. Ми разом працюємо солідарно. Робота в принципі рухається в правильному напрямку. У мене є всі підстави вважати, що ми досягнемо поставлених перед собою цілей. А це значить, що ніяких великомасштабних бойових дій там і не передбачається, тому бойові дії заради бойових дій не потрібні. Нам потрібно досягти певних цілей. Ті інструменти, які ми вибрали для досягнення цих цілей, на даний момент працюють ефективно.
Друга частина питання пану канцлеру адресована була, але я дозволю собі дві хвилинки вашого годині зайняти, і висловлю свою точку зору.
Я не знаю, як буде діяти об’єднанна Європа щодо надання допомоги сирійському населенню, але, на мій погляд, потрібно деполітизувати цю роботу. Не можна ділити населення Сирії в залежності від того, на території якої вона проживає. Ну яка різниця з точки зору гуманітарних підходів до того, що люди потребують допомоги ззовні, проживають вони на території, яку контролює офіційні влади на чолі з Президентом Асадом, або вони контролюються якийсь несистемної опозицією, бойовиками і так далі.
Погодьтеся зі мною: яка нам різниця? Хіба люди повинні страждати від того, що вони живуть на тій чи іншій території, підконтрольній тім чи іншим політичним силам? Це перше, суто гуманітарне уваги.
І одного. Європа дуже зацікавлена в тому, щоб біженці поверталися. За нашими підрахунками, за неповний рік, напевно, півтори сотні тисяч вже повернулися додому. А якщо б ми разом солідарно надавали допомогу, елементарну допомогу? Відновлювали б каналізацію, водопостачання і водовідведення, електрика, сприяли б відновленню інфраструктури, яка допомогла б доставляти продовольсто, медичні товари, медикаменти, ліки, створювали б умови для того, щоб люди могли нормально жити і повернулися додому. Хіба Європа не зацікавлена?
Так, я чув, мені колеги кажуть: напевно ті, хто приїхав у Німеччину і сидить там на соціальну допомогу, напевно, вони не захочуть повернутися. Це ваша справа, якщо ви хочете платити високу соціальну допомогу біженцям з Близького Сходу чи Африки. Навіщо їм сидіти у собі? У них заробітна плата в три рази менше, ніж ваші соціальні допомоги.
Ну, добре. Альо ті люди, які сидять у таборах”, а їх мільйони в таборах біженців у Туреччині, Лівані, Йорданії – вони-то точно могли б повернутися додому і не створювали б додаткове навантаження як потенційні мігранти в європейські країни. По-моєму, це елементарна річ. Це на поверхні лежить. Давайте разом попрацюємо над вирішенням цих не таких вже й складних і, до речі кажучи, не таких вже і витратних, але дуже важливих для конкретних людей, проблем.
Курц: Якщо Європейський союз буде покликаний брати участь у відновленні та інвестувати в Сирію, спершу важливо зрозуміти, хто вже зараз вкладає.
Європейський союз є найвищим платником допомоги на місцях. Понад 50 відсотків у цій сфері поставляє ЄС. Підтримка в Сирії вже відбувається по багатьом фронтах, і якщо вона відбувається, то здебільшого через Європейський союз.
У тому, що потрібно посилювати цю підтримку, ми згодні один з одним. Відновлення Сирії дуже важливо, і також важливо, що наступні два пункти потрібно зробити до відновлення. Відновлення може пройти успішно, тільки якщо війна, нарешті, підійде до кінця.
Це означає, що та війна, яка досі зараз триває в Сирії… Зараз занадто багато регіональних влад, які намагаються контролювати Сирію, занадто багато наддержав, які зацікавлені в тому, щоб посилювати свій вплив на Сирію.
Думаю, що пропозиція вивести іноземні війська з Сирії, я вважаю, що це дуже правильне рішення. Я дуже сподіваюся, що буде можливо привести це до життя.
І другий пункт. Крім необхідності завершення військових дій також важливо, щоб ми знайшли правильний шлях політичного співробітництва в Сирії. Я б хотів би апелювати до тих можливостей, які у нас є завдяки ООН. І ті канали, які були створені, ми повинні їх використовувати.
Тут сьогодні був хороший розмова, і був також розмова, який відбувався у Відні. Я сподіваюся, що будуть використані вже існуючі, функціонуючі формати ООН, тому що це є основою для довгострокового співжиття в Сирії.
Питання: Сьогодні виходить великий енергетичний день: і зараз підписані важливі угоди, і ви говорили на цю тему на «Російської енергетичної тижня». В обох випадках, і в російсько-австрійському співпрацю, і сьогодні в Москві, ви згадували про «Північний потік-2». Володимир Володимирович, Ви сказали, що у будь-якому випадку Росія сама навіть впоратися з виконанням цього проекту, альо тім не менш сказали, що проблеми можуть бути. Загроза первинних і вторинних санкцій відносно учасників цього проекту наших європейських партнерів, вона все більш реальною. Скажіть, будь ласка, наскільки великий ризик того, що цей проект все-таки під загрозою санкцій може загальмуватися або бути заморожений?
І питання пану Курцу: наскільки великий, на Вашу думку, ризик того, що європейські партнери почнуть виходити з цього проекту? Спасибі.
Ст. Путін: Ви знаєте, всім відома – у всякому разі тім, хто цікавиться світовою енергетикою та міжнародними відносинами – сумна частка іншого проекту, «Південний потік», коли наша трубопровідна система повинна була увійти прямо в Євросоюз, в одну з країн – у Болгарію.
Нагадаю, що наші болгарські колеги запевняли нас у тому, що – що завгодно, але за «Південний потік» вони будуть боротися до кінця, оскільки це відповідає їх національним інтересам, це підвищує їх геополітичний статус як країни – транзитера газу в Європу. Це буде приносити їм прибутки десь під 400-500 мільйонів євро в рік просто так, просто тому, що там труба на їх землі лежить.
Це дасть їм можливість створити кілька тисяч робочих місць. Але врешті-решт Болгарія під тиском ззовні відмовилася від цього проекту. Тепер вони жалкують, говорять вже про ті, щоб отримати газ через «Турецький потік». Дуже не хотілося б, щоб вся Європа виглядала як Болгарія, виявила свою слабкість і нездатність захистити свої національні інтереси. Я сьогодні на енергофорумі в Москві говорив про це докладно, я не думаю, що тут потрібно все це повторювати.
Але хочу вас запевнити, що Росія була, ми сьогодні про це говорили, є і, безумовно, завжди буде самим надійним постачальником, у тому числі й тому, що трубопровідна система прямо від первинного джерела, прямо зараз з Ямал, з Сибіру йде надійно, це позбавлене всяких транзитних ризиків, і так далі, і так далі.
Я вже казав, повторю, що зростає обсяг закупівель, падає власний видобуток в Європі. Це неминуче, фактично немає іншого варіанту. Тобто варіанти є, але вони дорожчі і будуть знижувати загальну конкурентоспроможність європейської економіки, якщо відмовитися від проекту подібного роду.
Тому я виходжу з того, що ми разом – а ми всі разом зацікавлені в реалізації проектів такого роду – будемо боротися за їх реалізацію. Вже сьогодні, зараз, в цьому році ми 200 мільярдів продамо в Європу. Всі наявні трубопровідні системи працюють, майже на 100 відсотків завантажені.
Але зростає потреба, і буде рости далі. І що Європа буде купувати на 30 відсотків дорожче газ з інших регіонів, у тому числі з США? Можна, звичайно, але це дурість просто, розумієте, і марнотратство, і зниження своєї глобальної конкурентоспроможності. До кінцевого споживача, до громадян і до економіки буде доходити більш дорогий продукт, тому здоровий глузд, сподіваюся, буде підштовхувати нас до реалізації такого роду проектів. Будемо за нього боротися. Подивимося, як все буде відбуватися на практиці. Я виходжу з того, що такі проекти повинні реалізовуватися в інтересах глобальної економіки і, перш за все, які живуть в наших країнах.
Курц: Щоб відповісти на запитання: у Європейського Союзу є свої інтереси, і зараз Європейський Союз з повною відповідальністю підходить до цього питання.
Я хотів би вас запевнити, що європейські держави, які задіяні в цьому проекті, підтримують цей проект, позитивно бачать, і вони разом підтримують його.
Але, звичайно, є ще й деякі правові питання, які потрібно прояснити. Для нас дуже важливо, що інтереси України як важливої транзитної держави були продовжені. Ми згодні, що є сильний інтерес Європи стабільного постачання газу. І є необхідність надати енергетичну безпеку. Щоб це зробити, на нашу думку, необхідно велика кількість ресурсів для енергетики, і для цього потрібні ті газопроводи, по яких подається газ. І тому ми як Республіка Австрія підтримуємо проект «Північний потік».
Є, звичайно, деякі питання, які потрібно прояснити, і є питання України, який треба прояснити, я знаю, що це вам вже відомо.
