Ким для нас є Бог

Чоловік чи жінка, віруючий чи атеїст, інтелектуал чи простолюдин, праведний чи ні, як це не парадоксально, але Бог є незмінно однаковий для усіх, ВІН ТОЙ, ЩО Є у своїй любові, щедрості, доброті, милосерді, простоті, співчутті, розумінні, Він той, Хто наповнює світ усіма цими та багатьма іншими почуттями.

Він той, Хто сотворив неосяжний всесвіт і цю крихітну та неймовірно затишну землю для мене особисто і рівно ж для всіх людей.

Він той, Хто невсипущо чуває над нами вночі, і від ранку й до вечора невідступно супроводить нас у наших падіннях і здобутках, впродовж усього земного життя.

Він той, Хто бачить і радіє за кожен наш, навіть найдрібніший, успіх і той, Хто плаче за невдачі і падіння кожного з нас, навіть того, кого затаврував і відвернувся від нього увесь світ.

Він той, Хто втішає й розраджує, Хто терпить з нами і бере на себе нашу ганьбу, Хто голодує і мерзне, Хто помирає і гине. Кожного разу від сотворення світу і до Свого другого пришестя Він помирає наново з кожною людиною, щоби відтак воскресити кожну душу і дарувати їй життя вічне.

Він, як Добрий Вчитель, сіє знання і плекає розум, наповнює життя благодатним і непроминаючим сенсом, дарує звільнення від неволі переступів і пересудів.

Він той, Хто не змушує і не нав’язує Своєї волі, залишаючи право остаточного вибору за людиною, Хто поважає і погоджується з моїм рішенням, яким гірким не було би воно для Нього.

Він той, Хто віддає себе мені і кожному з нас, віддає себе всеціло, без роздумів і вагань, не залишаючи для Себе нічого, що існує у цьому і майбутньому віці.

Він той, хто без задуми зійшов на землю і кинувся рятувати мене і мільярди таких як я, Хто замість мене особисто і усіх нас став перед неправедним судом, отримав за нас смертний вирок, був зганьблений та страчений у незнаних для більшості людей муках.

Він не просто і не лише Бог, Творець, Господь – Він Батько, Він найвірніший Товариш і найрідніший Брат, Він той, Хто ніколи не зрадить, не покине, не зречеться людини, навіть якщо й людина зречеться Його.

Він не потребує нашої прослави, наших молитов і поклонів, добрих справ і навіть нашої віри, бо ВІН ТОЙ, ЩО Є – ВІН СУЩИЙ. Все це потрібно нам, як необхідні повітря та їжа для життя тіла, так усе це потрібно для буття усієї людини, як «душі живої».

Чим я, чим і як кожен з нас може віддячити за цей невимовний дар?! Одиноко – ЛЮБОВ’Ю. «Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом». Люби Його безмежно і вічно, як мала дитина, що в душевній простоті і підсвідомій довірі обіймає матір свою. Люби, бо все решта – молитви і поклоніння, прослава, наше людське милосердя і добрі справи є всього лише наслідком цієї великої і всеосяжної любові до свого Творця і Спаса. Люби і тоді, як старозавітній Енох будеш на щомить «ходити із Богом», перебувати у Його присутності та у Його святості, і подібно до Діви Марії твоя відповідь Йому завжди буде ствердною «нехай буде мені згідно з словом Твоїм!»

Зенон Боровець

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

fifteen + eight =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh