Католики у Великій Британії: креативна меншина

14 березня 2017 року єзуїтське видання «America» (США) розмістило аналітичний огляд ролі й місця католиків у Великій Британії – переважно протестантській і дедалі більше світській державі. Виявляється, що, хоча англіканство – це офіційне та «звичніше» віросповідання, кількісно менший католицизм, як не парадоксально, має більший вплив на британське суспільство.

Згідно зі звітом BBC, у 2010 році, напередодні візиту Папи Римського Бенедикта XVI до Великої Британії, в Англії й Уельсі проживало близько чотирьох мільйонів католиків, що становить від 5 до 8 відсотків від загальної кількості населення. Для порівняння, у Сполучених Штатах католики – також релігійна меншина, але найбільша: до них належать від 20 до 25 відсотків американців.

Під час опитувань чи соціологічних досліджень британці визнають, що відносно невеликий розмір Церкви впливає на стиль та спосіб діяльності місцевих католиків у публічній площині – їхня соціальна активність дуже обережна, за принципом «не розхитуючи човна», проте вони чимдалі краще усвідомлюють ту пророчу роль, яку можуть відігравати у розв’язанні складних проблем, що стоять перед суспільством.

Філіп Мак-Коскер, голова католицького дослідного центру при Кембриджському університеті, зауважує, що один із найвагоміших внесків латинської Церкви у суспільне життя – це просування католицького соціального вчення: «Люди починають говорити про спільне благо. Для деяких осіб, які впливають на політику, це стало абсолютно нормальним. Етичні питання, пов’язані з католицькою соціальною доктриною, справляють вплив на британське суспільство».

Він вважає, що потенціал впливу католицького соціального вчення на суспільство досі ще не вповні використаний і у Сполученому Королівстві, і в інших країнах, але має всі шанси для подальшого розвитку. «Я думаю, що католицьке соціальне вчення дозріло до певного переосмислення, – каже Мак-Коскер. – Воно виникло ще за часів неглобалізованого світу, соціальні проблеми тоді були трохи інші. Я думаю, як традиція мислення, воно вже трохи закостеніло. […] Грубо кажучи, католицьке соціальне вчення та його принципи – дуже гарні й корисні, їх потрібно застосовувати в найрізноманітніших контекстах, але все це доступне лише для свого роду закритого клубу експертів, а не як повсюдний спосіб говорити про християнський погляд на світ і християнський наратив».

Саме тому католицький дослідний центр при Кембриджському університеті займається адаптацією основних положень католицького соціального вчення до сучасних викликів. Наприклад, тут досліджують, як католицьке соціальне вчення може допомогти в питаннях інтелектуальної власності, патентування генетично модифікованого насіння тощо.

Антикатолицькі суспільні настрої сформувались у Великій Британії за часів Реформації та тривали протягом кількох поколінь. Деякі дослідники вважають, що така ментальність властива британському суспільству й досі. Проте голос Церкви щодо важливих проблем чути дедалі краще – наприклад, у сфері бізнес-етики.

Ще 2011 року, лише через калька років після фінансової кризи, яка почалась у США й поширилася по всій земній кулі, колишній працівник інвестиційної компанії «Ґолдман Сакс», який вважав, що Церква може зробити внесок у дискусію щодо кризи та подолання її наслідків, звернувся з відповідними пропозиціями до кардинала Вінсента Ніколса. Їм вдалося сформулювати основу етичних принципів для британського бізнесу.

Основний постулат, із якого виходять ці основи, полягає в тому, що коли підприємства мають ясне уявлення про свою місію і бачать себе в рамках спільнот, то і працівники, і роботодавці можуть бути успішними, навіть в умовах кризи. «Основний аргумент полягає в тому, що якщо ви маєте чітке уявлення про ваші цілі та якщо ваша мета обумовлена етично, то насправді це буде й вигідно», – сказав кардинал Ніколс під час інтерв’ю, яке дав 7 березня у Вестмінстерській резиденції.

Ці та інші пропозиції були такі вдалі, що ними змогли скористатися різні представники британської бізнес-спільноти. Сьогодні ця концепція носить назву «Better Business» (Кращий бізнес) і є формально автономним проектом – організатори заздалегідь вирішили, що його реалізація має відбуватися поза церковними структурами. Коли кардинала запитали, чому, він відповів, що частково так сталося через те, що у Сполученому Королівстві досі зберігається певна недовіра до Католицької Церкви. «Якщо є щось католицьке, люди не хочуть долучатися до цього, – каже кардинал. – Ось так воно є в цій країні».

Проте ці обставини не зупинили кардинала й інших католицьких єпископів. Вони й надалі публічно виступають щодо цілої низки складних питань, зокрема щодо статусу інших релігійних меншин у країні, кризи біженців у Європі тощо. Кардинал Ніколс визнає, що згадані приклади демонструють, як католицизм у Британії, попри свій стриманий характер, поволі здобуває прихильність у суспільній сфері.

Comments

0 comments

Про Андрій Петренко

Залишити відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікована.

four × 4 =

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Ми виявили Ad Blocker!

Для коректної роботи порталу просимо вимкнути Ad Blocker.
На сторінках відсутня агресивна реклама.

How to disable? Refresh