В Києві триває дводенна Міжнародна науково-практична конференція «Сучасність і перспективи пенітенціарної душпастирської опіки».
Перший день конференції розпочався в Інституті кримінально-виконавчої служби, де зібралися капелани, науковці та експерти з різних країн Європи, а також посадовці Державної пенітенціарної служби України (ДПтС) та курсанти, повідомляє Інститут релігійної свободи.
Із привітанням до понад 100 учасників звернувся голова Душпастирської ради при ДПтС України пастор Рустам Фатуллаєв. Він зауважив, що кримінальне покарання важливе для того, щоб зупинити злочинця, але навернути його з хибної стежини та допомогти виправити помилки минулого може Євангеліє та духовна опіка пастора, священика.
Головний капелан Римсько-Католицької Церкви в Україні о. Гжегож Драус поділився досвідом організації пенітенціарного душпастриства у Польщі, звідки він родом. За його словами, серед базових принципів є те, що капеланам дозволені зустрічі з арештованими чи засудженими, і лише в окремих випадках, у разі обґрунтованої необхідності, суд може обмежити це права.
Священик вважає, що цей досвід Польщі треба запровадити і в Україні, де особливі складнощі у капеланів виникають із доступом до осіб, які знаходяться під вартою у слідчих ізоляторах. Крім цього, у польські капелани можуть зустрічатися з арештованими та засудженими як у їх камерах, так і медчастині. Вони також не потребують обов’язкового супроводу персоналу пенітенціарного закладу з міркувань безпеки, бо не зафіксовано жодного факту нападу на священика.
Виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Ваcін, який є співавтором нещодавніх законодавчих змін у сфері пенітенціарного душпастирства, розповів про подальші перспективи розвитку законодавства.
“На теперішній час найбільш актуальним є питання вдосконалення нормативно-правового регулювання процедурних аспектів здійснення душпастирської опіки осіб, взятих під варту, засуджених і персоналу ДПтС України. Необхідно розробити чіткий і легкий у практичній реалізації порядок надання дозволів адміністраціями слідчих ізоляторів та установ виконання покарань на відвідування їх таких священнослужителями (капеланами) для проведення заходів душпастирської опіки”, – вважає експерт.
На думку протоієрея Костянтина Пантелея, керівника Відділу УГКЦ з душпастирства у пенітенціарній системі, в циклі праці кожного пенітенціарія мають бути включені оплачувані години навчання і духовної віднови, які вириватимуть його з обставин, що поступово деформують та витирають професійні риси. Головними серед цих рис є переможна людяність та розуміння конечної цілі служіння – суспільного миру.
Головний капелан Римсько-католицької церкви Латвії Мартиньш Круклис розповів про принципи взаємодії з капеланами пенітенціарних закладів у його країні. За його словами, у Латвії капелан може нести служіння як поза штатом – на громадських засадах, так і як найнятий працівник, робота якого оплачується з державного бюджету. Обов’язковою умовою є наявність теологічної освіти у капелана, який направляється церквою для служіння у тюрмах.
Секретар Європейського відділення Міжнародної асоціації тюремних капеланів, тюремний капелан в’язниці Верн у Портланді Білл Кейв поділився досвідом душпастирського служіння в тюрмах Великобританії.
Конференція продовжиться 14 квітня обговоренням в приміщенні ДПтС Україна та в Комітеті Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Також планується оглядовий візит до Київського слідчого ізолятора та екскурсія до Музею кримінально-виконавчої служби Апарату ДПтС.
За результатами конференції планується публікація напрацьованих рекомендацій та збірника доповідей.
Джерело:
