Макаров відзначає, що органи внутрішніх справ перетворюються на “осередок зловживань, хабарів і садизму”. “Інакше кажучи, організоване злочинне угруповання”, – пише він.
Автор наголошує, що варіантів виходу з такої кризи небагато: розформувати міліцію і наново набрати до її лав працівників за прибалтійським або грузинським зразком.
“Але скидається на те (якщо зважити на реакцію високопосадовців і міліцейського начальства на останні події: заяви, поведінку тощо), що влада має власний план дій стосовно силових структур, якщо припустити, що вона взагалі здатна на системні стратегії.
Схоже, головне для неї, щоб міліція залишалася «сторожовим псом режиму», звідси й намагання видати бунти за сплановані провокації опозиції (чи Держдепу США, як це було у випадку з мітингом опозиції 18 травня?), а правоохоронні органи, мовляв, насправді старанно виконують свої функціональні обов’язки. І начхати на соціологію, згідно з якою лише 1% українських громадян цілком довіряють вітчизняній міліції”, – пише Макаров.
Він додає, що теоретично для “феодалів із Банкової” гасло 2004 року «Міліція з народом» “мало б стати постійною лякачкою, страшним сном”. “Для них важливо, щоб усередині органів не визріло невдоволення нинішнім порядком”, – наголошує публіцист.
Більше читайте у статті “Міліція з режимом” у № 29 журналу «Український тиждень».
