Як армія заново освоює все, що стріляє, і як сподівається на волонтерів. Восьмий день в армії.
Навчання, і нарешті практика! Освоюємо артилерійські гаджети. У всіх бажаючих солдатів є можливість спробувати, потренуватися.
Охочих відсотків 70-75. Решта сплять, ховаються, або морозяться на уроках. Все, загалом, як і розповідали. Але три четвертих готових служити і зацікавлених бійців – це вже результат.
Командир частини на ранковому зборі показово дав прочухана деяких комвзводам, щоб краще готувалися до занять, планували їх. Почув випадково шматок розмови комдива з якимось перевіряючим в лампасах сьогодні вдень на полігоні – вимагають вчити якісно. Комдив старається, невідомий пане генерале! Ви ось тільки перекиньте залізяк побільше.
Гаджети наші – старі, радянські. Як пожартував один з товаришів по службі, з воєн XIX століття. Якісь, щоправда, можуть ще вірою і правдою служити, бо механіка і оптика в епоху радіоелектронного блокування знову в ціні. Щось неминуче треба викидати в утиль, розібравшись по ходу роботи і купувати сучасні аналоги, або просити у волонтерів.
Волонтери, волонтери, волонтери. Це слово звучить постійно. Від усіх, солдат, офіцерів. Всі розуміють, що тільки на волонтерів є надія, що отримаєш сучасне спорядження і корисні штуки. Якби я в усі часи війни не допомагав би армії грошима – зараз згорів би від сорому.
Але й армія продовжує нас постачати тим, що є. Вірніше, тим, що отримує від союзників і з бюджету. Сьогодні видали чеські фляги і житомирського виробництва дощовики. Добре що заздалегідь, до дощів і виходу в далекі поля.
Армія відкриває склади. Витягується і по можливості приводиться в бойовий стан все, що може стріляти. Дуже багато розмов про американські системи, їх тестували на нашому полігоні, офіцерам подобається. Головне, побільше б їх.
Сьогодні вирішив для себе проблему черг на сніданок і обід тим, що на них не пішов) Благо, дружина в посилці передала вкусняшки і поживний хуму. Дякую, кохана. Поділився з хлопцями – схвалили, надсилай ще. Про хлопців напишу, вони цього заслуговують .
