Відомий український історик, журналіст Павло Бондаренко у своєму блозі пише про те, що можна собі уявити ситуацію з далекого минулого, а саме 20 жовтня 1933 року. Голова ОУН Євген Коновалець дзвонить у всі великі польські газети: завтра ми будемо вбивати радянського дипломата. Це зробить член ОУН Микола Лемик опівдні в приміщенні радянського консульства у Львові. Надішліть, будь ласка, кореспондентів і фотографів. А його заступник полковник Мельник в цей час телефонує в поліцію: офіційно повідомляю, що завтра опівдні Микола Лемик застрелити радянського консула з пістолета. Він буде тримати пістолет у лівій кишені пальта.
За словами Павла Бондаренка, на наступний день під спалахи фотокамер репортерів поліцейські зустрічають біля радянського консульства українських націоналістів і вилучають з кишені Лемика пістолета. А Коновалець в цей час роздає інтерв’ю: бачите, представники злочинного режиму як з Лемиком вчинили? Пістолет забрали. А який же замах без пістола? А потім з натовпу виринають Бандера з Лебедем і кидають декілька яєць в будівлю консульства СРСР. Під спалахи камер фотокореспондентів газети «Червона зірка». І Коновалець коментує: ви зараз бачите акцію протесту. Так буде кожного разу, як тільки вони будуть влаштовувати голодомор, ми будемо кидати яйця, погано, що пістолет відібрали.
Павло Бондаренко зазначає, що сама по собі ця історія вже викликає сміх. Між тім точно так вели себе так звані «націоналісти» сьогодні, мають до ОУН таке ж відношення, як морська свинка до моря. Десяток професійних ледарів на утриманні організації, також має три літери в абревіатурі.
