В чому проявились недоліки рішення рашистів поставити С-400 та “Панцырь” в межах міста
Джерело: Defence Express
Столиця країни-агресора Москва все частіше зазнає атак дронами, зокрема типу “Бобер”, результати від яких транслюються ледь чи не в режимі реального часу. Окрім конкретних наслідків, як наприклад влучання в будівлю міністерства-власника технологій по БПЛА “Форпост”, такі нальоти явно дають моральну “просадку” російського населення через явну неспроможність своєї ППО відбити таку загрозу.
Хоча саме для того, щоб не допустити подібного сценарію, армія РФ ще на початку 2023 року демонстративно розмістила зенітні засоби прямо в межах Москви, зокрема комплекси “Панцырь” на урядових будівлях та ЗРК С-400 в окраїнних житлових кварталах.
На цьому тлі стає особливо цікаво, як самі росіяни все це для себе пояснюють. І тут ми можемо наприклад звернутись наприклад до одного з текстів російського видання The Insider, опублікованих на початку цього місяця.
Автори цього видання так пояснюють собі ситуацію з російською ППО, яка виявилась нездатна відбивати атаки безпілотників на Москву. Хоча армія РФ й розмістила в межах Москви комплекси “Панцырь” та С-400, схоже, що російське військове командування не наважується давати команду починати стрільбу по БПЛА, які вдалось виявити уже над містом.
Мовляв, рашисти остерігаються “супутніх ефектів” від того, що якась із зенітних ракет може не влучити по БПЛА, натомість влетіти в якийсь із житлових будинків. Як це уже було раніше в прикордонних областях РФ, коли там відбивали начебто атаки “українських дронів”. Тому начебто надають перевагу тому, щоб “придушувати” дрони засобами РЕБ.
Але з цим “придушенням” засобами радіоелектронної боротьби виходить занадто цікава ситуація, бо в результаті таких заходів БПЛА аж занадто часто влучали у хмарочос “Москва-Сіті” як один з “центрів прийняття рішень”. І навряд чи саме в цьому полягав задум російського військового командування.
Показово, що в проміжку між січнем та липнем 2023 року ЗС РФ збільшили в рази кількість систем С-400 та “Панцырь”, розміщених безпосередньо в Москві, відповідно й виросла щільність покриття ППО “на папері”. Але водночас, чомусь рашистські зенітники не збивають дрони-камікадзе на дальність підступах до столиці РФ, скоріш за все саме тому, що не можуть “бачити” ці повітряні цілі на таких дистанціях.
Тут пояснення теж виглядає доволі простим. Генштаб ЗСУ зафіксував, що за весь час повномасштабної війни РФ проти України окупанти втратили близько 460 систем ППО різних типів, що уже “просадило” потенціал рашистів зокрема зміцнити протиповітряну оборону саме на підступах до Москви.
В свою чергу, аналітики порталу Oryx зафіксували втрату мінімум 160 систем протиповітряної оборони загарбників, де переважають саме ЗРК малої та середньої дальності, здатні збивати БПЛА та інші малорозмірні повітряні цілі.
Хоча тут може бути найбільш потужнішим саме психологічний фактор, про який можемо прочитати взагалі між рядків. І цей фактор полягав в тому, що росіяни просто досі не вірили в те, що Москва може зазнавати атак дронів-камікадзе від України, виготовлених на технологічному рівні “літак-снаряд”.
