У своєму полюванні за зброєю Україна скасувала антикорупційні правила та звернулася до людей, яких колись вважали пережитками епохи «все, що можна». У перші тижні повномасштабного втрогнення росії в Україну, коли російська армія вторглася на Київ, український уряд потребував зброї, і швидко.
Власне розслідування опублікувало видання NYT.
Тож його Міністерство оборони здійснило відчайдушний і малоймовірний телефонний дзвінок.
На іншому кінці був Сергій Пашинський, колишній депутат ВРУ, який багато років контролював військові витрати. Більшу частину цього він провів під розслідуванням за підозрою в корупції або запереченням звинувачень у корисливості. Зараз він жив у фактичному політичному вигнанні у своєму заміському маєтку, відсторонений президентом Володимиром Зеленським і його обіцянкою викорінити корупцію.
«Вийдіть на вулиці і запитайте, чи є Пашинський злочинцем, — сказав пан Зеленський на національному телебаченні у 2019 році. — Я вам гарантую, що зі 100 людей 100 скажуть, що він злочинець».
Але пан Пашинський мав зв’язки зі збройовим бізнесом і, що, можливо, не менш важливо, він знав, як діяти в сутичках, не боячись тяганини. В уряді це зробило його джерелом скандалу. Під час війни це зробило його безцінним.
Розслідування New York Times показало, що через вісімнадцять місяців компанія, пов’язана з паном Пашинським, стала найбільшим приватним постачальником зброї в Україні. Він купує та продає гранати, артилерійські снаряди та ракети через транс’європейську мережу посередників. Компанія «Українські бронетанкові технології» відзвітувала про свій найкращий рік за всю історію: загальний обсяг продажів склав понад 350 мільйонів доларів, порівняно з 2,8 мільйона доларів за рік до війни.
І пан Пашинський знову перебуває під слідством, українська влада ретельно перевіряє ціноутворення Ukrainian Armored Technology і його фінансові відносини з офіційними особами з закупівель і компаніями за кордоном, повідомили двоє чиновників, знайомих із цією справою.
Цього місяця слідчі з розвідувальної служби обшукали офіси державної компанії, шукаючи докази проти Ukrainian Armored Technology, за словами урядовців, які знають про обшук. Більшість тих, хто говорив про розслідування, робили це на умовах анонімності, оскільки вони не були уповноважені обговорювати поточне розслідування.
Пан Пашинський і створена ним мережа озброєнь підкреслюють мало обговорюваний аспект військової стратегії України. В ім’я кидання зброї на передову лідери воскресили діячів із важкого минулого України та скасували, принаймні тимчасово, роки антикорупційної політики. Урядові чиновники припинили вносити в чорний список постачальників, які обдурили військових, і відмовилися від багатьох правил публічного оприлюднення, спрямованих на виявлення корисливих операцій.
Все це зробила адміністрація пана Зеленського, обіцяючи продовжувати боротися з корупцією. Це призвело до незручних протиріч — наприклад, коли адміністрація звернулася за допомогою до того, кого вона назвала злочинцем, із вдячністю купувала зброю й одночасно розслідувала його.
У найближчій перспективі азартна гра окупається. Україна стримала російські війська достатньо довго, щоб надійшла міжнародна допомога. І Ukrainian Armored Technology має десятки мільйонів доларів поточних контрактів на підтримку військових зусиль. Довгостроковий ризик полягає в тому, що ці тимчасові зміни закріпляться, і що пан Пашинський та інші, хто залишився осторонь, вийдуть із війни з більшими грошима та впливом, ніж будь-коли.
Українські лідери розуміють цей ризик.
“Ми не дуже ідеалісти в цьому питанні”, – сказав в інтерв’ю заступник міністра оборони Володимир Гаврилов. За його словами, коли почалася війна, «ми негайно хотіли величезні суми».
Розслідування Times по всій Європі показує, як це сталося, і як політика України, породжена відчаєм, підняла ціни (на військове озброєння) та забезпечила надприбутки компаній.
З кожною транзакцією ціни зростають — як і прибутки соратників пана Пашинського — поки найбільше не заплатить кінцевий покупець – а це українські військові. Використання кількох брокерів у такий спосіб може бути законним, але це перевірений часом спосіб збільшити прибутки, і Пентагон уникає цього.
Значна частина грошей, які підживлюють цю систему, надходить від європейської допомоги, за словами чиновника, який знає про фінансування України під час війни. Але європейські та американські чиновники не люблять обговорювати пана Пашинського, боячись підіграти наративу Росії про те, що український уряд безнадійно корумпований і має бути замінений.
Проте в приватному порядку вони кажуть, що повторна поява таких фігур, як пан Пашинський, є однією з причин, чому американський і британський уряди купують боєприпаси для України, а не просто передають гроші.
Пан Пашинський, який є керівником української збройової торгової групи, заперечує свою фінансову зацікавленість у збройовому бізнесі. На папері він має рацію. Але в Україні документи не завжди відповідають дійсності.
Посадовці з трьох різних ланок українського уряду, включно з високопосадовцем із закупівель озброєнь, кажуть, що коли уряд хоче купувати в Ukrainian Armored Technology, він веде переговори з паном Пашинським.
«Він завжди піклувався про те, як організована ця компанія», — сказав пан Гаврилов.
Збройні сили України значною мірою покладаються на боєприпаси радянського калібру, і їх існує лише в небагатьої країнах, в основному в країнах колишнього радянського блоку, включаючи ті, які не бажають протистояти Росії, продаючи їх Україні. Щоб отримати доступ до цієї пропозиції, потрібні досвідчені мережі, якими володіє пан Пашинський та його команда.
Пан Пашинський заперечував проведення переговорів про такі угоди та приписав свої роки скандалів російським кампаніям дезінформації.
«Я ніколи не був і ніколи не буду втіленням чи символом корумпованої системи», — сказав він.
Він визнав, що кримінальне розслідування триває, але сказав, що воно було мотивоване помилковим уявленням урядовців про те, що продавці зброї отримують несправедливо високі прибутки. Він назвав себе «відповідальним громадянином моєї країни, який ніколи її не зраджував і не зрадить».
Що стосується телевізійних заяв пана Зеленського багато років тому, «президент просто зробив помилку», – сказав він. «Він також людина, яка помиляється».
Недоброзичливці пана Пашинського кажуть, що він спекулянт. Групи належного управління та політичні противники оплакують його відродження. Але навіть вони майже одностайні, що сьогоднішнє середовище «зброя за будь-яку ціну» ідеальне для пана Пашинського.
«Кожен був на його боці»
У 2015 році на зустріч із паном Пашинським запросили військовослужбовицю Неллі Стельмах. Вона була знаковим персонажем у політиці. Вона недовго обіймала посаду глави президентської канцелярії — на кшталт глави апарату Білого дому — і тепер була головою парламентського комітету з безпеки та оборони.
Це дало їй центральну роль у нагляді за закупівлею зброї в той час, коли Україна витрачала значні кошти на будівництво військового бастиону проти Росії.
Запрошення на зустріч стало несподіванкою, адже пані Стельмах купувала не зброю, а нелетальний товар. Коли вона прийшла до його офісу, згадує вона, пан Пашинський сказав їй купувати паливо у обраного ним постачальника, а не по найнижчій ціні.
Вона була здивована. «Я думала, що ми повинні боротися з нашими ворогами, а не красти», — сказала вона в недавньому інтерв’ю. «Коли я відповіла, що працюватиму за законом, у мене почалися проблеми», – розповіла пані Стельмах. За її словами, пан Пашинський доручив урядовим слідчим допитати її.
Уряд все одно купив паливо у улюбленого постачальника пана Пашинського. Він надав The Times урядовий лист, у якому говорилося, що вибрані ним постачальники стягували менше, ніж попередні, але не згадував, чи інші постачальники коштували б ще менше. І хоча закупівлі пального стали короткочасною суперечкою, нічого з цього не вийшло.
Так часто було з паном Пашинським. Протягом багатьох років кримінальні розслідування щодо його справ були припинені. Корупційне розслідування щодо того, чи він експропріював цукеркову фабрику, провалилося. Син пана Пашинського влаштувався на державну закупівлю зброї, а «Українські бронетанкові технології» виграли державні контракти на міномети та бронетехніку, незважаючи на малу кількість працівників і відсутність виробничих потужностей. Його сім’я купила «Мерседес» і «Рендж Ровер» і жила в будинку площею 10 000 квадратних футів в маєтку з озером і приватною церквою.
Ендемічна корупція постійно хвилювала американських і європейських лідерів. Вони хотіли підтримати Україну проти Росії, але боялися кидати гроші політикам, які вважали це засобом особистої наживи. Захід давно тисне на Україну, щоб вона викорінила корупцію, називаючи це необхідною умовою вступу країни до військового альянсу НАТО та Європейського Союзу.
Коли група Transparency International вивчала українську систему купівлі зброї для звіту за 2015 рік, слідчі вважали конкуруючі інтереси пана Пашинського — головного збройного діяча та голови комітету, що наглядає за угодами зі зброєю — як перешкоду для такого очищення, за словами когось, хто працював над цим.
Айварас Абромавичус, тодішній керівник найбільшої державної збройової компанії країни та колишній міністр уряду, заявив у радіоінтерв’ю 2019 року, що пан Пашинський був власником «Української бронетехніки».
«Бути тіньовим бенефіціаром таких повноважень і бути в комітеті, звичайно, неправильно», — сказав він.
Пан Пашинський, однак, був господарем заповненої димом кімнати, яка часто була його кабінетом, де він курив сигарети Parliament Night Blue. Він відмахувався від суперечок контробвинуваченнями або трохи грізним гумором. Він влаштував кулачну бійку в парламенті.
Він звинуватив членів антикорупційної некомерційної групи НАКО в тому, що вони є іноземними агентами, повідомила її виконавчий директор Олена Трегуб.
Одного разу НАКО-вці зібралися в залі, щоб послухати, як пан Пашинський обговорює велику військову закупівлю. Сидячи на чолі столу в залі засідань, з українським прапором за спиною, пан Пашинський простягнув руку вперед і поклав на стіл вибуховий снаряд. «Вам пощастило, що це фейк», – сказав він з посмішкою, за словами пані Трегуб, яка була на зустрічі, і фото.
Один з юристів комітету, Тетяна Блистів, сказала в інтерв’ю, що пан Пашинський роками наказував їй писати офіційні листи, щоб допомогти керувати бізнесом компаніям, зокрема Ukrainian Armored Technology. У 2018 році, коли виявилося, що пана Пашинського можуть проголосувати за усунення з посади, вона виступила проти нього і відмовилася.
Пан Пашинський викликав її до себе в кабінет, де сидів і курив за робочим столом. За її словами, коли вона прибула, він підійшов до неї, голосно звинувативши її в корупції та погрожуючи висунути звинувачення. Коли він схопив її за руку, за її словами, вона відчинила двері, сподіваючись, що він відступить, якщо побачить людей у приймальні.
«Життя не коштує багато», — пригадала вона його слова. Вона сказала, що тоді він згадав про її дітей.
Пані Блистів повідомила, що доповіла владі на пана Пашинського. “Вони сміялися”, – сказала вона. «Всі були на його боці».
За словами пана Пашинського, суперечка йшла про його звинувачення в розкраданні грошей. Він сказав, що направляв її до прокуратури і що він ніколи не наказував їй писати листи на користь компанії. Жодному з них не пред’явлено звинувачення.
Виборці вигнали пана Пашинського з парламенту в 2019 році, того самого року, коли пан Зеленський прийшов на посаду, пообіцявши серйозно зайнятися корупцією.
Майже відразу непереможність пана Пашинського зникла.
Антикорупційне бюро країни почало розслідування щодо нього за звинуваченнями у «зловживанні службовим становищем», свідчать матеріали суду, надані українською інформаційною компанією YouControl. 24 лютого 2020 року о сьомій ранку в його будинок оперативники провели обшук, написав Пашинський у Facebook. Військові припинили укладати значний бізнес з “Українською бронетехнікою”, а антикорупційні слідчі провели обшук в її офісі, вилучивши документи та жорсткий диск.
А невдовзі після приходу до влади нового президента пана Пашинського заарештували за епізодом ДТП трирічної давності. Пан Пашинський вийшов зі свого автомобіля і вистрілив із пістолета в повітря. Коли інший водій у відповідь вдарив його пляшкою по голові, він сказав: «Я був змушений вистрелити йому в ногу». Суддя тимчасово посадив його під домашній арешт у справі, яка ще триває.
Епоха Пашинського, здавалося, закінчилася.
Зі скупченням російських військ на українському кордоні в січні 2022 року пан Пашинський побачив можливість. Війна здавалася неминучою, а в Україні не вистачало зброї.
За попередні 18 місяців Україна зробила кілька великих закупівель зброї.
Здавалося, що зміни політики пана Зеленського зробили закупівлі більш прозорими, але також менш ефективними. Стара система зникла, але ніхто не міг придумати нову.
Пан Пашинський почав розповідати військовим, що якщо його попросять, він може поставити зброю, кажуть урядовці.
Саме тоді задзвонив телефон, і його запросили на зустріч з представниками оборони, як повідомили чотири людини.
Великі поставки НАТО ще не почалися, і країна вкрай потребувала боєприпасів радянського калібру. Найважливіший постачальник, Болгарія, відмовилася продавати напряму Україні, побоюючись засмутити Росію.
Це зробило пана Пашинського особливо цінним, кажуть чиновники. Кмопанія Пашинського Українська бронетанкова техніка мала зв’язки в Болгарії.
Контактною особою пана Пашинського там був брокер на ім’я Калоян Станіславов. Ці двоє знали один одного через литовського політика, який був засуджений за звинуваченнями в корупції, згідно з урядовими документами та бізнес-партнерами.
Пан Станіславов зміг змусити болгарські заводи визначити пріоритетність його замовлень. В одного з найбільших виробників, як сказав його колега, пан Станіславов купив майже весь доступний порох на початку минулого року, змусивши конкурентів боротися.
Оскільки Болгарія не дозволяла продавати боєприпаси безпосередньо в Україну, «Українські бронетанкові технології» уклали угоду з 70-річним польським посередником Анджеєм Ковальчиком. Він отримав документи, в яких кінцевим покупцем неправдиво вказана Польща, а не Україна, свідчать документи угоди.
Записи показують, що зброя йшла від болгарських виробників до пана Станіславова; потім до польського посередника; потім до Української бронетанкової техніки; і, нарешті, до української армії. Записи про відправлення однієї угоди показують, що українська авіакомпанія відправила 265 000 фунтів ракет, гранат і снарядів з Болгарії до Польщі для доставки в Україну.
З кожним кроком ціни зростали, визнав у короткому інтерв’ю пан Станіславов. Польський посередник, наприклад, бере частку. «Вона має певний надлишок прибутку», – сказав пан Станіславов. “Звичайно. Тому що це компанія». Пан Ковальчик сказав, що його компанія отримує лише невеликий прибуток від таких угод.
Ці підвищення цін можуть принести користь «Українській бронетанковій техніці», оскільки вона стягує українські військові збори на основі закупівельної ціни.
Українська прокуратура зараз розслідує цю мережу та перевіряє, чи отримував пан Пашинський відкати від польського посередника, за словами чиновника, обізнаного з розслідуванням. Пан Пашинський сказав, що знає цього чоловіка, але фінансових відносин у них немає.
Через кілька тижнів після початку війни українська бронетанкова техніка мала державні контракти на десятки мільйонів доларів на мінометні снаряди, ракети, ракети та гранати. Тільки в березні 2022 року, як свідчать документи, Україна погодилася виплатити компанії понад 100 мільйонів доларів.
Протягом більшої частини минулого року «Українська бронетанкова техніка» працювала надійніше, ніж державні компанії, показує аудит Міністерства оборони.
Деякі українські чиновники звинувачують компанію в тому, що вона підняла ціни, беручи участь у торгах проти державних компаній на закупівлю зброї. Якщо так, то це не зовсім вина пана Пашинського.
На початку війни український уряд міг залишити свої антикорупційні правила незмінними та залишити уряду закупівлі. Натомість чиновники вирішили залучити якомога більше торговців зброєю та скасували деякі правила розкриття інформації.
Метою було охопити якомога більше джерел і усунути якомога більше перешкод. Результатом стало божевілля. «У нас були випадки, коли дві держкомпанії змагалися за одні й ті самі акції», — нагадав заступник міністра оборони пан Гаврилов.
На дзвінок відгукнулися тисячі брокерів, сказав пан Гаврилов. Але мало хто мав зв’язки пана Пашинського. Лише від 10 до 15 відсотків змогли знайти обіцяні боєприпаси. За його словами, доставлено лише близько половини.
Чиновники виявили, що найуспішніші брокери були занурені в старі способи ведення бізнесу. Пан Пашинський надав важливі поставки раніше, ніж союзники України, сказав пан Гаврилов.
І він категорично переконаний, що людей, які допомогли в той жахливий період, не слід допитувати заднім числом.
«Давайте не будемо чіпати людей за те, що вони зробили в лютому-березні 2022 року», – сказав пан Гаврилов. «Навіть якщо це виглядає підозріло».
