Звідки насправді може походити головний елемент цього літака-снаряда, і чи можна з цим щось зробити
Джерело: Defence Express
Під час брифінгу в Military Media Center представник Центру досліджень трофейного та перспективного озброєння та військової техніки Генштабу ЗСУ капітан Андрій Рудик розповів, що саме аналітики з його структури можуть розповісти про особливості дронів-камікадзе Shahed-136 (вони ж “Герань-2”), випуск яких РФ намагається налагодити на своїй території.
Із нового та насправді важливого, що повідомив капітан Рудик під час виступу – росіяни почали ставити на Shahed-136 бойові частини, споряджені вольфрамовими кульками; використання сервоприводу KST X30-12-165 (доступний на AliExpress, коштує від 600 доларів або ж від 60 до 100 тисяч рублів, та доступний на ринку РФ), і мабуть важливіше – заміна країни-виробника силової установки, тепер замість Mado MD550 іранського виробництва там використовується двигун MicroPilot UAV Flight Control Systems MD550.
В цій історії слід особливо звернути увагу саме на тип нового двигуна, який рашисти використовують для своїх літаків-снарядів Shahed-136 (вони ж “Герань-2”). У відкритому доступі є дані про те, що компанія MicroPilot UAV Flight Control Systems розташована взагалі в Пекіні, столиці Китаю, що уже дає підстави говорити, що ця компанія – китайська, і відповідно росіяни для своєї копії Shahed-136 використовують саме скопійовані з німецького оригіналу китайські двигуни MD550, котрі в свою чергу потім скопіював Іран.
Більш того – портал Middle East Transparent ще у жовтні 2022 року публікував доклад аналітичної установи Institute for science and international security, і в цьому докладі уже тоді висловлювалось припущення, що на іранських Shahed-136 уже тоді могли використовуватись двигуни MD550 саме китайського виробництва.
Мовляв, MicroPilot UAV Flight Control Systems ймовірно ще на початку 2010-х років отримала від Xiamen Limbach Aircraft Engine Co. Ltd, дочірньої структури компанії Limbach технології по двигуну MD550, але щоправда, досі лишаються незрозумілими умови, за яких відбувся цей “трансфер технологій”.
На сайті самої MicroPilot UAV Flight Control Systems можна знайти вказівки, що ця компанія виготовляє не тільки цілу номенклатуру двигунів до БПЛА, зокрема ті самі MD550, але й також – лінійку БПЛА різних типів, як цивільного, так і подвійного призначення.
Серед цієї лінійки дронів можна побачити зокрема дрон-мішень TD2000 High-Speed Target Drone, котрий використовується для тренувань НВАК, візуально дуже схожий на ті самі Shahed-136/131, хоча й має дещо гірші заявлені характеристики, аніж його іранські “близнюки”. Наприклад, довжина корпусу складає 2 метри, розмах крил – 2,4 метри, максимальна польотна маса – до 60 кг, зокрема корисне навантаження – 10-20 кг, швидкість польоту – до 300 км/год, тривалість польоту – до 50 хвилин, максимальна висота польоту – до 7000 метрів.
Також цікаво, що корпус китайського TD2000 виготовляється саме з композитних матеріалів. І можливо, це просто співпадіння з тим фактом, що корпуси “російських” Shahed-136 також виготовляються з композитів, на відміну від свого іранського оригіналу.
З всього вищевикладеного можуть випливати дуже неприємні наслідки. По суті, головним елементам на “Шахедах” є саме двигун, бо лише він рухає вперед ці “літаки-снаряди”.
А тут тепер виникають підстави вважати, що на цих дронах-камікадзе використовуються двигуни саме китайського виробництва, виробництво і поставка яких можуть скоріш за все відбуватись повністю поза межами доступності санкцій Заходу. Бо раніше в західних ЗМІ були повідомлення про те, що РФ збирається зробити 6000 Shahed-136, але не може скопіювати двигун цього дрона.
