Всім привіт! Мене звати Оксана, і вже майже 5 років я живу в Канади. Зараз ми з чоловіком живемо в місті Гатіно, неподалік від Оттави. За цей час я встигла дізнатися і перейняти деякі звички місцевих жителів, перепробувала безліч професій і не перестаю знаходити щось цікаве в цій країні.
Я розповім, з чого складаються будні жителів Країни кленового листа.
1. Тут не так вже й холодно, але погода здатна здивувати
Квебек в середині квітня.
Погода у Канаді не така погана, якою її звикли вважати. 80 % населення живе на півдні країни уздовж кордону з США, і клімат в цій частині Канади досить терпимий. Так, зими тут холодні і сніжні, але не холодніше, ніж у більшості регіонів Росії.
Але іноді трапляються сюрпризи. Наприклад, у квітні в нашій провінції Квебек випала купа снігу. Скасували рух транспорту, заняття в школах і коледжах і навіть закрили деякі офіси. Канадці в цьому сенсі не напружуються: якщо раптом несподівано поваливши сніг, подув сильний вітер, стало занадто слизько або трапилася ще якась погодна аномалія, вони просто залишаються вдома, тому що йти куди-небудь небезпечно.
Зимовими сюрпризами погода не обмежується. Так, цього літа тут стояла аномальна спека (температура сягала близько +35 °C), а ще як-то раз я застала справжній торнадо: вітер дув зі швидкістю від 180 до 265 км/ч. Ось такі кліматичні сюрпризи тут трапляються.
2. Канадці не паряться з приводу зовнішнього вигляду
У канадців немає звички кутатися в 10 одежинок. Навіть взимку я частенько зустрічаю людей, які прогулюються прямо в шортах і літніх тапках до найближчого супермаркету. Особливо багато таких людей в спальних районах.
На мій погляд, саме модне місто країни — це Монреаль, на вулицях якого легко зустріти просунутих модників і модниць. Та й в цілому в провінції Квебек багато виглядають стильно. В інших містах більшість людей не дуже переймаються з приводу стильного одягу.
Існує міф, що канадці обожнюють джинсовий одяг і ковбойський стиль. Почасти це правда: чим далі забираєшся вглиб країни, тим частіше зустрічаєш людей у джинсовому одязі, сорочки в клітку і ковбойських черевиках. У великих містах так, звичайно, ніхто не ходити.
Давно помітила, що представники старшого покоління набагато більш вимогливі до своєї зовнішності, ніж молодь: наприклад, бабусі можуть вбратися в капелюхи. А ще вони роблять зачіску і макіяж, на відміну від багатьох молодих дівчат.
3. Місцеві вибирають для життя невеликі міста
Іммігранти приїжджають у великі міста, а через якийсь час переселяються в ті, що трохи менше: там і життя зручніше, і ціни набагато приємніше.
4. Чиновники можуть працювати на умовах часткової зайнятості
Одного разу по роботі мені потрібно було подзвонити меру міста і запросити його на захід. Виявилося, що знайти його телефон зовсім нескладно: він був опублікований на сайті міста. Ще один цікавий момент: незабаром я дізналася, що той ж самий телефон паралельно працює на шахтах по видобутку вугілля.
Як виявилося, досить часто у невеликих містах заходів — це робота з частковою зайнятістю. Зарплата на таких посадах рівно така ж, як і у будь-якого офісного клерка. Більшу частину коштів заходів заробляє на інший, основній роботі.
5. Тут є своя улюблена мережа швидкого харчування
6. У Канади є своя маленька Франція
У Канади дві офіційні мови — англійська і французька. По-французьки говорять в основному в Квебеку, але і в Оттаві дуже багато говорять на двох мовах. Оттава, наприклад, офіційно, на законодавчому рівні оголошена білінгвальною: всі вивіски і знаки дублюються на двох мовах, майже всі працівники торгівлі та сфери послуг також говорять і по-англійськи, і по-французьки. Але Онтаріо в цілому — англомовна провінція, і вже в Торонто нічого не дублюється. Квебек, навпаки, франкомовна провінція, і хоч більшість і говорити по-англійськи, вивіски тут найчастіше тільки французькою.
У Квебеку є безліч симпатичних вуличок з затишними будиночками в європейському стилі. Для деяких туристів з США поїздка в Квебек стає чимось на зразок подорожі по Європі.
7. Безпека на високому рівні
Існує таке поняття, як «neighbourhood watches», або «сусіди стежать». Якщо канадці помітять щось підозріле, то, швидше за все, повідомлять в поліцію: так проявляється громадянська відповідальність.
На вулицях міст часто можна зустріти безпритульних. У більшості своїй вони нешкідливі, так як держава виплачує їм допомоги і в цілому стежить за ситуацією. Середній розмір допомоги становить близько $ 650. Одна моя подруга розповіла, що одного разу у неї клянчив дрібниці бездомний на велосипеді. Замість грошей він отримав резонну відповідь: «Відчепися, в мене навіть веліка немає, на відміну від тебе».
8. У Канаді багато диких тварин, і зустріти їх можна де завгодно
Тварини і люди живуть тут пліч-о-пліч. Дуже багато оленів: на жаль, вони часто потрапляють під колеса автомобілів. Частенько в новинах зявляютсья фотографії і відео з залізли на дерево у центрі міста ведмедем. Нещодавно наш знайомий зустрів неподалік від лісу ведмедицю з ведмежатами — і це буквально в 10 хвилинах їзди від центру міста! А вже єнотами, бобрами і білками, які наводять хаос чи не в кожному дворі, точно нікого не здивуєш.
9. Канадці не можуть прожити без хокею
Навіть в містечку з населенням в 10 тис. чоловік, де ми з чоловіком прожили 4 роки, була своя секція хокею і цілих дві хокейні коробки у дворах для загального безкоштовного користування.
