Часто щиро намагаючись допомогти людині, ми отримуємо зворотний ефект. Адже погоджуючись дати в борг, тим сами сприяємо зміцненню шкідливої фінансової звички у прохача. Чи правда це так погано? Давайте розберемося.
Існує така категорія людей, які давно зажили славу «любителів позичати». Вони зовсім не соромляться цього, і, більш того, не збираються переглядати своє ставлення до фінансів. Навіщо, якщо наступного разу можна знову попросити? Іноді це вже не звичка, а справжній спосіб життя.
«Позичив ‒ значить, витратив», ‒ говорили наші предки, свідомо знаючи, що позичене часто може і не повернутися. Але якщо все ж і погоджувалися допомогти фінансово, то дотримуючись деяких прикмет:
- Не варто позичати після заходу сонця. Так гроші підуть з дому, і можуть вже не повернутися.
- Відмовити варто у дні церковних свят, а також не погоджуватися на суму, що складається з цифр 2 і 0.
Але, згідно з народними повір’ями, борг має і свій плюс. Якщо ви самі просите грошей у людини з великим достатком, ніж у вас, і віддаєте взяте на якийсь термін, тоді людина ніби ділиться з вами своїм фінансовим зарядом. У цьому випадку матеріальне становище того хто просить і справді може покращитися.
Але, як показує практика, проблеми на фінансовому ґрунті не рідкість навіть серед родичів. Так чому ж не варто давати в борг? Ось кілька причин:
- Якщо це людина, яка постійно у всіх просить «позичити до зарплати». Погодившись допомогти, можете бути впевнені, що вона внесе вас в список тих, до кого можна постійно звертатися.
- Якщо ви хочете допомогти, але морально не готові віддати гроші, краще відмовте. У такій ситуації ваша допомога не принесе користі. А якщо і вирішили позичити, то давайте таку суму, з якою теоретично можете попрощатися назавжди.
- Позичте і самі залишитеся ні з чим. Іноді люди настільки переймаються проблемами друзів, що готові віддати останнє. Але зробивши добру справу, незабаром може виявитися, що самих заощаджень не вистачить, щоб дожити до зарплати. Виходить замкнуте коло, адже тоді і самим доведеться брати в борг.
- Якщо просять на щось несуттєве. Одна справа, коли на кону щось важливе, інше, коли сусідка вмовляє вас дати пару тисяч щоб купити нові чоботи. У першому випадку ви дійсно робите неоціненну послугу, а в другому ‒ «ведмежу». А все тому, що людина повинна вчитися керувати своїми фінансами грамотно і правильно, а не постійно розраховувати на добрих колег/сусідів/близьких.
В такому разі не просто не треба давати, а і дати чітко зрозуміти, що з такими проханнями не варто звертатися до вас взагалі.
- Коли підозрюєте, що гроші можуть не повернути. Це може бути на інтуїтивному рівні, а може бути підкріплено чутками, що виходять від людей. Але в будь-якому випадку, якщо вас мучать сумніви, краще бережіть свої заощадження від гріха подалі.
Звичайно, відмовляти нелегко. Іноді після цього на вас можуть сипатися закиди в нелюдяності, нерозумінні та інших «гріхах». Це один з мінусів таких ситуацій. Але, з іншого боку, іноді краще сказати «ні», ніж після з надією чекати, або ще гірше ‒ постійно нагадувати і намагатися повернути своє. Будьте розсудливі!
