Дорогі діти! Перед вами мобільне полотнище епічного змісту. Автор невідомий, відомі лише знамениті натурщики, позувальники та інша шантрапа.
Але не в тому суть. Тобто, на картині, власне і зображено, як вони суть, коли їм грають не того марша, і, вопше, грають не вони, а їх.
Картина написана в період пізнього недорозвинутого довбо@бізму в техніці жорсткого облома в пастєльних тонах поверхневого у@бана..
Спочатку картину хотіли назвати, як обично : ” Грачі залетіли”, но вулицями Стокгольма бродила тінь батька Мазепи і, десь в тумані, гучно скрипіли тяжкі металеві предмети та історичні жорна.
Над головами мирних шведських сімей роїлись кулі, а шкала політкоректності зависла на позначці 3,14дець.
Скінхеди пластунського рою ім. Карла ХІІ носили плакати з портретами короля і написами ” Діди воювали”.
В небі над Стокгольмом зависла НАТОвська ескадрилья ім. Пилипа Орлика. На фюзеляжах “Стелсів” хижо блищали руни ” За Полтаву!”
Підводний човен “Мотря” гойдався на хвилях озера Меларен. Над його рубкою майорів звичний синьо-жовтий стяг із вишитими хрестиком словами “Ніколи знову!”
Власне, на полотнищі зображено не сам факт усвідомлення про@оба, а той момент, коли над групою ліц содомської національності в чудесний спосіб витав лик Дещиці з чеширською коломийкою “Можемо повторить!”
В цей же час у степах під Авдіївкою наші хлопці звужували рузкій мір, а в аеропорту Сіднея приземлялась українська “Мрія”…
Вопшим, картину назвали просто “Епічний про@об” і виставили на загальний показ в королівському музеї у@банного мистецтва.
