Життя

Дотримуйся проміжку в двадцять чотири години…

Коли Гурджієву було тільки дев’ять  років, у нього помер батько. Батько був бідний. Помираючи, він підкликав Гурджієва ближче і сказавши йому…

Соблюдай промежуток в двадцать четыре часа…

Коли Гурджієву було тільки дев’ять  років, у нього помер батько. Батько був бідний. Помираючи, він підкликав Гурджієва ближче і сказавши йому:

— Мені нема чого залишити тобі у спадок. Я бідний, і мій батько теж був бідний, але він дав мені тільки одне, і це зробило мене найбагатшою людиною в світі, хоча зовні я залишився бідним. Я можу передати тобі те ж саме.

Це певна порада. Може бути, ти надто молодий і не зможеш слідувати їй прямо зараз, але  пам’ятай її. Коли ти зможеш діяти відповідно до цієї поради, дій. Порада проста. Я повторю її, і оскільки я вмираю, слухай уважно і повторюй за мною, щоб я помер задоволеним, що передав послання, яке, може бути, століттями переходило від батька до сина.

Послання було просте. Батько сказав:

— Якщо хтось ображає тебе, дратує, провокує, просто скажи йому: «Я зрозумів твоє послання, але я пообіцяв батькові, що буду відповідати тільки через двадцять чотири години. Я знаю, що ти в гніві, я це зрозумів. Я прийду і скажу тобі через двадцять чотири години». І так у всьому-дотримуйся проміжку у двадцять чотири години.

Дев’ятирічний хлопчик повторив, що сказав йому батько, і батько помер, але передане в такий момент послання є запам”яталося назавжди. Коли він повторив послання, батько сказав:

— Добре. Хай будуть з тобою мої благословення; я можу померти в мирі.

Він заплющив очі і помер. І Гурджієв, хоча йому було лише дев’ять років, почав це практикувати. Хтось ображав його, і він говорив:

— Я прийду через двадцять чотири години, щоб тобі відповісти, тому що я пообіцяв це своєму вмираючому батькові. Прямо зараз я не можу тобі відповісти.

Може бути, хтось бив його, а він говорив:

— Ти можеш мене бити; прямо зараз я не можу відповісти. Через двадцять чотири години я прийду і скажу тобі, бо я дав таку обіцянку вмираючому батьку.

Та згодом він казав своїм учням:

— Це просте послання абсолютно мене трансформувало. Цей чоловік мене бив, але я не міг реагувати в цей момент — мені нічого не залишалося, крім як спостерігати. Мені нічого було робити: зараз цей чоловік б’є мене є, а я повинен бути просто глядачем! Двадцять чотири години робити було нічого.

І спостереження цієї людини створювало в мені нового роду кристалізацію. Через двадцять чотири години я міг бачити ясніше. Мої очі були сповнені гніву. Якби я відповів прямо в тій момент, я став боротися з цією людиною, я вдарив би цю людини, і все було б несвідомою реакцією. Але через двадцять чотири години я міг думати про це спокійніше, більш тихо. Або він правий — я зробив щось неправильно і потребував  того, заслуговував того, щоб мене побили, образили, він був абсолютно неправий. Якщо він був правий, нічого не залишалося, крім як прийти до нього і подякувати. Якщо ж він був абсолютно неправий… тоді не було сенсу боротися з людиною, яка так нерозумно  робить абсолютно неправильні речі. Це безглуздо, це просто марна трата часу. Він не заслуговує жодної відповіді.І через двадцять чотири години все ставало на свої місця, і виникала ясність.

І з цієї ясністю і спостережливістю в мить Гурджієв перетворився на одну з найбільш унікальних істот цього століття. І це було фундаментальною основою всієї кристалізації його істоти.

Ти завжди зовні. Просто спостерігай

 

Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка - Новини України