Вибух у Львові. Я прямий свідок і учасник – повідомляє Остап Савко.
Перший всплеск-вибух був найменшим. І стався перед моєю сім’єю за 15м. Ми ішли до ялинки робити світлини. Я віддав своїм, що було в руках і не думаючи побіг до полум’я. Якась невидима сила мене повела.
Пожежна приїхала із затримкою. Працювала вправно. Люди зупиняли водіїв-просили вогнегасники. Їх просто не було, або не хотіли давати.
Швидка – пізніше. Корки. Який час. Важко сказати. В хаосі ми надавали першу допомогу і гасили людей, які палаючі прямо вивалились з епіцентру вогню. Це були прості хлопці. Один гасив власним одягом. Пізніше тихенько пішов…..
Лежачий Карен був біля вогню поруч. Я біля нього. Хтось крикнув, що треба його забрати. Але не було нікого біля нас. Я нервово закричав: “Мужики допоможіть” у натовп глядачів із телефонами. Прибігло кілька мужчин, допомогли і пропали. За моїм покликом перетягнули Карена від будки перед другим вибухом.
Пролунав сильніший другий. Карен був лежачий на животі , так стогнав і переживав за документи. Ноги і сідниці повністю були обпечені і частина голови . Лице також, але менше. Він стогнав і переживав за лице. Я його вговорював, що документи то дурниці. Що все буде добре і що з лицем все добре . Заговорював і покривав опіки снігом, який залишився. Про воду забув, але її не було і ніхто не спромігся принести . Спілкувався з ним до приїзду служб. Я займався ним.
Ще двоє-хлопець та дівчина мали страшні опіки лиця та тіла. Але вони в стані афекту то сідали то ходили і час від часу дико ричали від болю. Їхня шкіра пошарово розходилась і висіла. В мене перед очима три шари, які висять,як тканина. Біля них були інші ЛЮДИ. То реально страшно. Я ледве не плакав. Мене трусило. Я ж не медик і не військовий, а простий архітектор. Намагався тверезо діяти і мислити. Мама, діти, дружина плакали за обгорілих людей і за мене так, як вибухало ще два рази зовсім поруч.
Я і ще 4-7 людей були біля постраждалих до приїзду медиків і інших. Решта-чоловік 300 стояли навпроти і знімали відео, не намагаючись допомогти
Лікарів серед них не знайшлось. Не вірю, що їх там не було. Моя мама бачила, як деякі хіхікають. Закрила їм брудні нелюдські “писки”. Люди знімали шоу-вогонь і мало кому щемило серце і совість,що поруч конають прості люди……
Українці … Все є на відео
Пожежна приїхала швидше за медиків. За який час? За хвилин 10-важко сказати в хаосі. Молода лікарка, яка була першою підбігла до лежачого Карена, якого я покривав легко снігом. Зі страху закричала на мене де вода. Я крикнув про воду і із сусіднього кіоску принесли 6 літрів. Мало. Я побіг в той кіоск із вимогою дати ще. Працівник і я винесли 25 літровий бідон води. Підбіг молодий поліцейський і запитав, що робити і як допомогти. В той час пр.Свободи не був ще перекритий.
Громадський транспорт рухався у звичайному режимі. Є відео, як з авто знімають. Перекрили поліцейськими авто набагато пізніше. Одяг категорично не можна було знімати. Він би знявся із шкірою……
Після приїзду медиків і після (по рекомендації лікарки) легкого полиття оголених ділянок тіла і одягу, який пригорів до шкіри всіх 3-ох обпечених я зрозумів,що толку з мене вже мало і пішов до своєї сім’ї.
АТОВЦЯ там не було!!!!!! Принаймі людини в камуфляжі. Він був потім….
Коли з мужніми лицями приїхали всі служби…. То ж що за піар на ТБ людини , якої не було в епіцентрі головних подій???? Можливо той атовець хороша і мужня людина. Але як так. Квіти на ТБ-сценарій? Це ж треба було їх купити, витратити час, коли потерпілих спасають в реанімації….
Що з нами відбувається?
Остап Савко
