Багато думав. Говорив з адекватними чиновниками, лікарями і медичними імпортерами. Загальна думка у всіх однакові. Про це повідомив Олексій Давиденко.
Те що в Україні першими з симптомами коронавірусу потрапили в лікарню саме ВІП пацієнти які прилетіли з Європи – це просто якийсь Божий промисел.
Якби цього літака з Куршавеля не було б – його треба було б обов’язково придумати.
Забезпечені люди це ж тусовка. Новина про те як легко виявляється можна захворіти і в яких умовах в ситому і забезпеченому Києві лікують їх знайомих, що немає нічого від тестів до ЕКМО – привела більшість багатих, впливових і успішних людей цієї країни в абсолютний шок.
З тих хто захворів все так чи інакше когось знали. І усвідомлення того, що ось прямо зараз твій сусід по Кончі Заспі, твій знайомий по спортзалу, твій колега по Парламенту або подружка твоєї дружини вже захворіли і вже вимагають госпіталізації і висококласної медичної допомоги – стало для більшості закликом негайно діяти.
Саме найвпливовіші і забезпечені люди цієї країни першими усвідомили, що якщо прямо зараз не почати допомагати і за свої кровні забезпечувати лікарні – то завтра і їм буде ніде і ні на чому лікуватися.
І рятуючи себе вони почали рятувати всю систему охорони здоров’я країни.
За один цей місяць, всі ці люди, їхні друзі, їхні колеги і люди з їхнього оточення вклали в українську медицину більше, ніж всі спонсори за всі роки незалежності.
Влада повільна.
Держава інертна.
Рішення загрузли в бюрократії.
Бюджетні закупи сильно зарегульовані.
І добровільні приватні великі гроші стали справжнім порятунком
Зекономлено дорогоцінний час. Зекономлено вже як мінімум кілька мільярдів бюджетних гроші. І головне – на тому що вже було закуплено ними і поставлено по країні, сьогодні вже щосили лікують і рятують людей.
Це фактично запустило божевільну хвилю меценатства і позабюджетного забезпечення лікарень і лікарів по всій країні.
Повірте. Вартість газоаналізаторів, насосів, моніторів, рентгенів, УЗД, апаратів ШВЛ, ЕКМО це не каски і не тепловізор – купити це звичайним людям було б просто не під силу.
Так не можна звичайно говорити. Але все що не робиться – все на краще.
Тепер вже точно можна сказати. За фактом, всі ці сотні меценатів дуже сильно допомогли не тільки собі – скільки всій Україні.
Дякуємо.