16 вересня 2016 р. в Римі помер о. Ґабріель Аморт, всесвітньо відомий римський екзорцист. Пропонуємо одне з його давніх інтерв’ю.
Отець Ґабріель — один із найбільш знаних екзорцистів світу. За своє довге життя він звершив багато тисяч екзорцизмів. Цей італійський священик присвятив себе цілковито не тільки боротьбі з сатаною, а й переконуванню людей у тому, що він існує. Оскільки — як стверджує сам екзорцист — найбільшим диявольським підступом є переконування людей, ніби його немає.
На перший з’їзд створеного ним Товариства екзорцистів приїхали тільки 12 священиків, а в Рік Священства у цій римській зустрічі взяли участь уже близько 200 екзорцистів з усього світу. Я зустрів о. Ґабріеля в Генеральному домі Товариства св. Павла (паулістів) у Римі, де цей священик проводить роки старості, приймаючи людей, які шукають його допомоги, та опікуючись своєю молитовною групою.
— Отче, Ви — один із найбільш знаних екзорцистів світу. Тому я б хотів почати розмову з основоположного питання: що таке екзорцизм?
— Екзорцизм — це авторизована Церквою публічна молитва священика, призначеного єпископом, мета якої — звільнення від сатани і його злісного впливу, а також від зла, яке він вчинив.
— Хто такий диявол?
— Диявол це дух, ангел, який став демоном, хоча зберіг свою ангельську природу (тому він невидимий). Ми віримо в невидимі речі, такі як рай чи пекло, на підставі Слова Божого. Якщо хтось не вірить у Боже Об’явлення, то не може увірувати в невидиму дійсність.
— Чи може католик не вірити в існування сатани?
— Ні. Я вам розкажу один епізод. Зустрів я якось о. Пеллегріно Ернетті, відомого екзорциста, який 40 років діяв у Венеції. Він мені розповів про зустріч з Йоаном Павлом ІІ. Він сказав тоді Папі: «Святіший Отче, в Римі є екзорцист (мав на думці мене), який хотів би сказати Вашій Святості, що багато єпископів не вірять у сатану». На це папа йому рішучо відказав? «Хто не вірить у диявола, не вірить у Євангеліє». Одним словом, католик, який не вірить в існування сатани, не вірить і в євангельську істину. Я би сказав, що це фальшивий католик.
— Ми не можемо забувати, що Ісус був першим, хто виганяв бісів…
— Це правда, в Євангелії є докази цього — Ісус виконував багато екзорцизмів, звільняючи багатьох одержимих людей. Читаючи Євангеліє від св. Марка, відкриваємо, що першим чудом Ісуса було звільнення одержимого — це сталося в синагозі в Капернаумі (пор. Мк 1, 21?28).
У перші чотири століття екзорцизми звершували всі християни, а потім латинська Церква впровадила екзорцистат (служіння екщорциста), даючи єпископам виключну владу призначати екзорцистів. Попри ці рішення Церкви, слова Іссуса «в Моє ім’я злих духів виганятимуть» (Мк 16, 17) надалі дійсні, тому всі можуть молитися зі зцілення та звільнення. Окрім цього, нині по всьому світу діє рух Віднови у Святому Дусі (католицька Харизматична Віднова); групи цього руху призвичаєні молитися про зцілення та звільнення — мета цих молитов та екзорцизму однакова. Якщо хтось — навіть Ви, скажімо, — приступає до цієї молитви з насправді великою вірою, то вона може бути дієвішою за екзорцизм.
До ХІІ століття у Церкві екзорцистів не бракувало. Натомість протягом останніх трьох століть це служіння занедбане. Дійшло до того, що сьогодні в нас є єпископи і священики, які ніколи не провадили екзорцизмів, а інколи й не вірять у них. Що гірше, деякі теологи та біблісти не вірять в екзорцизми Ісуса, стверджуючи, що євангелісти старалися тільки допасуватися до ментальності тогочасної епохи. В результаті маємо клір, не підготовлений у цій галузі, який навіть ніколи не бачив екзорцизму.
— Хто може стати екзорцистом?
— Священик, призначений єпископом. Вочевидь це має бути людина молитви, розсудлива, з доброю репутацією, добре підготовлена теологічно (особливо важливо знати Святе Письмо, моральну і догматичну теологію). Складно «вивчитися» самотужки, як екзорцизмувати, — потрібен хтось із багаторічною практикою, хто повинен допомогти екзорцистові-початківцю. Я мав велике щастя бути призначеним для допомоги о. Кандідо, досвідченому екзорцисту, який діяв у Римі при Святих Сходах.
— Як можна відрізнити порушення психологічної та психічної природи від випадків, пов’язаних із діянням злих духів?
— У тексті «Ритуал екзорцизмів» названо кілька симптомів одержимості злим духом (хоча їх набагато більше):
– говоріння незнайомими мовами або принаймні їх розуміння (одного разу до мене прийшла особа, якій присутні на зустрічі священики ставили запитання італійською, німецькою, хорватською, польською та арабською; ця особа розуміла питання всіх цих мов, хоча відповідала тільки італійською);
– знання про приховане (мій приятель сховав у ризниці освячений образок; коли з’явилася людина, яку він мав екзорцизмувати, вона стала вимагати, щоб він усунув образок);
– володіння надзвичайною силою (багато разів я екзорцизмував людей, які мали таку величезну силу, що їх мусили тримати четверо міцних чоловіків — бо були побоювання, що вони могли завдати шкоди собі або іншим);
– відраза до святого (одержимі починають богохульствувати, викидають освячені образи та речі з дому, перестають ходити до церкви тощо).
Вочевидь існують також інші симптоми, які можна відкрити мірою того як набуваєш практики.
— Ви не раз повторювали, що величезне значення у боротьбі з сатаною мають марійні санктуарії. Чому?
— Мій учитель о. Кандідо був дуже прив’язаний до санктуаріїв у Лурді й Лорето, бо чимало його пацієнтів отримали там звільнення. Трапляється, що екзорцизми готують людину до звільнення від злого духа, яке потім настає удома, на роботі, або ж — дуже часто — в марійному санктуарії. Матір Божа має фундаментальне значення у боротьбі з сатаною. Коли ми прикликаємо Її під час екзорцизму, як і в молитвах про зцілення та звільнення, сатана одразу ж реагує.
Бог, аби дати нам Ісуса, скористався жінкою. На Голготі Ісус сказав до Йоана: «Ось Матір твоя» (Йн 19, 27), і в такий спосіб дарував Марію всьому людству. Мати Божа стає нашою Матір’ю і Посередницею всіх благодатей. Також і нині Ісус послуговується Марією в об’явленнях.
— 29 червня 1972 року, в урочистість святих Петра і Павла — покровителів Рима, папа Павло VI, наступник св. Петра, виголосив драматичну проповідь, у якій ствердив, що «крізь якусь щілину вдерся у Церкву Божу дим сатани». Для багатьох людей папський крик на сполох став великим шоком. Нині Бенедикт XVI так само піднімає тривогу, коли повторює, що Церкві більше загрожують гріхи її дітей, аніж зовнішні вороги. Сатана весь час діє, аби знищити Церкву Божу руками самих католиків…
— Дим сатани вдерся до Церкви разом з Юдою, який був апостолом. Церква — свята, бо вона є Церквою Божою, але складається вона з людей, тому має свої вади. Свята Меса, відправлена священиком, який живе у тяжкому гріху, — дійсна, Ісус насправді з’являється під видами хліба і вина; подібно й зі сповіддю. Але колись такий священик муситиме відповісти за свою поведінку перед Богом. Сьогодні, коли медіа багато говорять про грішних священиків, ми не можемо забувати про тлуми святих священиків, які служили Богові й людям протягом цих двох тисяч років. Я також знав святого — Йоана Павла ІІ, я глибоко переконаний у його святості. Колись мав нагоду співслужити Месу разом із ним, у його приватній каплиці. Також задокументував три його екзорцизми (не всі знають, що Йоан Павло ІІ ще й екзорцизмував).
— Я хотів запитати поради для нас, вірних мирян, і для священиків: як ми можемо берегтися від сатани?
— Диявол може захопити нас різними способами: коли ми йдемо до магів, до ворожок на картах або коли беремо участь у спіритичних сеансах. Тому належить насамперед уникати забобонів та окультизму. Аби захищатися від сатани, треба молитися про звільнення. Хтось сам може звільнитися від злого з допомогою молитви й посту, хоча — підкреслюю — екзорцизм у цьому є великою поміччю. Де немає екзорцистів, можна знайти спільноти Віднови.
Якщо йдеться про духовенство, то я б хотів звернути увагу, що колись у семінаріях серед теологічних предметів була також теологія духовності, в рамках якої займалися також сатаною та екзорцизмами. Одним словом, священики були підготовлені у цій галузі. Сьогодні вже не так. Тому аби мати священиків, які вірять в існування диявола і здатні езкорзизмувати, слід починати від семінарій.
— Кілька років тому люди всього світу дивилися фільм «Екзорцист». Що Ви про нього скажете?
— Я не маю наміру оцінювати зміст фільму, але його велика заслуга в тому, що він нагадав світовій думці забуте нині слово «екзорцист».
— Він нагадав про сатану людям ХХІ століття, яким віра у злих духів видається чимось анахронічним. Дякуючи за розмову, хотів би побажати Вам, отче, подальших успіхів у боротьбі з сатаною — найбільш нечистим духом, ворогом віри, неприятелем людського роду, спокусником людей, батьком брехні.
Володимир Рендзьох,
