Судецька криза – окупація збройними силами Третього Рейху частки території Чехословаччини, яка мала в більшості своєї німецьке населення.
Судетські німці, очолені націонал-сепаратистською партією К.Генлейна постійно заявляли про утиск їх прав з боку чехословацького уряду. Гітлер у лютому 1938 року звернувся в рейхстаг (парламент Німеччини) із закликом “звернути увагу на жахливі умови життя німецьких побратимів у Чехословаччині.”
У травні генлейновці активізують пронімецьку пропаганду, висувають вимоги щодо проведення референдуму по приєднанню Судетських земель до Німеччини, і на 22 травня, – день муніципальних виборів, – готують путч, для того, щоб перетворити ці вибори у плебісцит.
Вирішення конфлікту перейшло у дипломатичну площину. Франція та Велика Британія, що мали статус гарантів недоторканості території Чехословаччини(!!!), у перемовинах з Німеччиною йшли на одну поступку за іншою, намагаючись за будь-яку ціну уникнути збройного виступу останньої проти Чехословаччини, у випадку якого вони були б змушені оголосити Німеччині війну.
З Судецької кризи розпочалася Друга Світова.
