Подорож, щоби зустрітися з молоддю, яку не слід ізолювати, а навпаки, потрібно допомогти їй долати щоденні труднощі. Так Папа Франциск охарактеризував свою першу Апостольську подорож, спілкуючись 22 липня 2013 р. із журналістами на борту літака, яким він вирушив до Ріо-де-Жанейро, щоб взяти участь у XXVIII Всесвітньому Дні Молоді.
Як і його попередник Венедикт XVI, також і Папа Франциск розпочав свої Апостольські подорожі із молодіжного паломництва. Саме 4 роки тому розпочалася перша подорож теперішнього Наступника святого Петра за межі Італії. Вже тоді створилися певні характерні ознаки таких Апостольських візитів, свідками яких ми залишаємося до сьогодні.
Наприклад, на початку кожної подорожі Папа Франциск вітається з журналістами, які його супроводжують, ділячись думками про основні напрямні лінії запланованих зустрічей. Так було і під час перельоту до Бразилії. «Ця перша подорож призначена для того, щоб зустрітися з молоддю, – зауважив він, промовляючи до журналістів, – але зустрітися з нею, не відокремлено від її життя».
Як зауважував тоді Святіший Отець, не слід ізолювати молодь від суспільства, це несправедливо, адже кожен має свою приналежність – до родини, до батьківщини, культури чи віри. Молодь, за його словами, є майбутнім народу, але майбутнім народу є також похилі віком, бо вони є носіями життєвої мудрості. «Ми повинні відкинути звичку “списувати” інших! Слід будувати культуру включення, культуру зустрічі, старатися всіх залучити до суспільного життя. І в цьому дещо полягає сенс, який я хочу надати цьому візитові до молоді», – зазначив Папа.
Але перша подорож за океан, на рідний континент, не могла оминути увагою також і країни, в якій відбувалися Всесвітні Дні Молоді, що зібрали на кульмінаційні події – молитовне чування та завершальну Святу Месу – три мільйони юнаків і дівчат. Тож ще перед тим, як приєднатися до юних паломників з усіх куточків світу, Глава Католицької Церкви здійснив прощу до Марійського санктуарію в Апаресіді. Прибувши туди як паломник, щоб виявити особисту набожність до Богородиці, він не бажав, аби ця проща перетворилась на велику подію, паралельну до Всесвітнього Дня Молоді, а тому очолив Святу Месу всередині храму, який не зміг вмістити всіх прочан.
«Сьогодні, маючи перед собою Всесвітній День Молоді, який привів мене до Бразилії, також і я приходжу, аби застукати до дверей дому Марії, Яка любила та виховувала Ісуса, щоб Вона допомагала нам усім – Пастирям Божого люду, батькам і вихователям – передавати нашій молоді цінності, які зроблять з неї будівничих якомога справедливіших, солідарніших і більш братерських країни та світу», – сказав Папа, проповідуючи в Санктуарії.
Мета Всесвітнього Дня Молоді полягає у тому, щоб юнаки й дівчата оновили свою вірність Ісусові та Його відкупительному хрестові. На це вказав Святіший Отець 25 липня, верше зустрічаючись з учасниками молодіжного форуму.
У контексті проведення зустрічі на березі океану, Святіший Отець пригадав подію покликання перших учнів на березі Тиверіядського озера. «Сьогодні Ісус знову запитує нас: Хочеш бути моїм учнем? Хочеш бути моїм другом? Хочеш бути свідком мого Євангелія? Посеред Року віри ці запитання запрошують нас оновити наші християнські зобов’язання. Ваші родини та місцеві спільноти передали вам великий дар віри, у вас зростав Христос. Сьогодні Він бажає прийти сюди, щоб скріпити вас у цій вірі», – сказав Папа Франциск, промовляючи до понад мільйона молодих людей, які, незважаючи на безперервний холодний дощ, – у південній півкулі тоді була зима – заповнили чотирикілометровий пляж. «А я, в свою чергу, – додав він, – прибув сюди, аби скріпитися ентузіазмом вашої віри».
Одним з традиційних елементів програми Всесвітнього Дня Молоді є відправа Хресної Дороги, що відбувається у п’ятницю ввечері. Промовляючи до понад мільйона юнаків і дівчат наприкінці молитви, що відбулася на побережжі Копакабана ввечері, 26 липня 2013 р., він зазначив, що Ісус єднається з кожним людським стражданням і дає надію та життя, як також силу й відвагу, щоб протистояти панівним течіям.
Під час кожної із стацій роздумувано про відповідь на покликання, готовність приймати страждання та хрест, милосердя до ближнього, покликання жінки, про покликання до священства, про служіння ближнім, про любов, страждання і біль, роль науки та питання, пов’язані з «віртуальною дійсністю».
«В Ісусовому хресті зібрані страждання, гріх людини, також і наш, а Він приймає все це з відкритими обіймами, бере на Свої плечі й каже нам: Вперед! Ти не сам несеш їх! Я несу їх з тобою, я переміг смерть і прийшов, щоб дати тобі надію і життя» – підсумував Папа, звертаючись до юнаків і дівчат з усього світу наприкінці Хресної Дороги, закликавши: «Дорога молоде, приносімо до Христового хреста наші радощі, страждання, поразки: ми знайдемо відкрите Серце, Яке нас розуміє, прощає, любить і просить нас вносити цю ж саму любов у наше життя, любити кожного брата й сестру тією самою любов’ю».
«Ідіть і зробіть учнями всі народи» – ці Христові слова, що були темою XXVIII Всесвітнього Дня Молоді, стали відправною точкою для проповіді Святішого Отця, яку він виголосив під час Святої Меси з нагоди його закриття, що відбулася у неділю, 28 липня 2013 р., на побережжі Копакабана в Ріо-де-Жанейро за участю понад трьох мільйонів молодих людей, запропонувавши роздумати над словами: «Ідіть», «без страху», «щоб служити».
Ідіть. За словами Папи, досвід цих днів не може залишитися замкненим в межах особистого життя чи в межах малої групи. «Віра, – сказав він, – це полум’я, яке розгоряється тоді, коли нею ділитися, передавати». Іншим аспектом цього посланництва є те, що в ньому не існує меж, ми послані до всіх, адже «Євангеліє призначене для всіх, а не для деяких».
Без страху. Хтось може сказати, що, мовляв, не має жодного спеціального приготування, але Ісус, посилаючи апостолів, також запевнив їх: «Ось я з вами по всі дні». «І це є дійсним і для нас», – сказав Папа, додаючи, що Ісус також сказав: «Ідіть», а не: «Іди». Отож, ми послані разом, як спільнота, покликана разом долати труднощі.
Служіння. Ісусів посланець намагається, щоб його життя уподібнювалося до життя Учителя, а «життя Ісуса – це життя для інших. Життя служіння». Отже, «євангелізувати означає особисто свідчити Божу любов, долати свій егоїзм».
Підсумовуючи, Святіший Отець зазначив, що нести Євангеліє означає нести Божу силу, необхідну для того, щоб викорінювати зло, усувати насильство, руйнувати бар’єри егоїзму та ненависті, щоб будувати новий світ. «Ісус Христос розраховує на вас! Церква розраховує на вас! Папа розраховує на вас!», – звернувся він до юнаків і дівчат всього світу.
