Почитання Діви Марії та святих – особлива традиція у Католицькій Церкві, однак вона не має нічого спільного із політеїзмом – поклонінням багатьом богам. Чому? Читайте далі.
Перша причина: ми не молимось до святих так, як до Бога. Якщо хтось так молиться – то грішить.
Християни знають, що між Богом і людьми єдиним посередником був Ісус Христос, який у світ прийшов в тілі. Святі не є посередниками.
Тож у чому полягає “культ” святих. Насправді слово культ не надто доречне, бо із нього можна витягти якийсь натяк на багатобожжя.
Святі, кажучи грубо, не потрібні нам для нашого спасіння.
Ми віримо, що можемо спілкуватися із ними. Смерть не стає на заваді такого спілкування. І ми можемо говорити до них так, як на землі. Про що? А про те, як їм вдалося знайти шлях, щоби стати такими близькими до Бога.
Це насправді фантастичні хлопці і дівчата, яким вдалось бути з Богом ще тут, на землі.
Ми не говоримо: “без вас нам не знайти Бога”, але “підкажіть, як вам вдалося?”
Богородиця була такою близькою до Бога як ніхто. З якою покорою Вона прийняла Божу волю!
І її ми просимо у своїй молитві, щоб допомогла нам прагнути Бога, бути з ним.
Часто бувають також закиди щодо ікон та образів святих:”Робите з того цілування образів цілий культ предмету!”
Але є то так не є! До прикладу, якщо чоловік їде у відрядження, то бере зі собою фото своєї дружини та дітей і час від часу цілує їх, коли скучить. Це прояв любові.
Хтось, хто робить собі “божків” із святих, звісно помиляється.
Молитви до святих – це вияв нашого бажання бути зі своїми друзями, просити їхньої поради і підтримки.
Автор: Тетяна Трачук
З розмови о.Адама Шустака
