Дистопічний роман Роберта Г’ю Бенсона 1907 року, здається, є пророчим
Цей дещо похмурий апокаліптичний роман, який часто ігнорували з часу публікації в 1907 році, отримав рекомендацію, про яку можуть лише мріяти автори бестселерів: духовний лідер усього світу говорить про те, що цю книжку варто прочитати. І не лише теперішній Папа, але і його попередник.
Папа Франциск здивував багатьох, коли в 2013, а потім і в 2015 році, порекомендував вірним прочитати «Володар світу» Роберта Г’ю Бенсона як книжку, що описує «глобалізацію гегемонічної однорідності». Подібно до того, ще тоді кардинал Ратцінгер, майбутній Папа Бенедикт XVI, під час промови у Мілані в 1992 році згадав універсалізм, описаний у «Володарі світу».
Тож що робить цю книжку настільки визначною?
Світ, описаний Бенсоном, жахливо подібний до нашого: швидкі системи подорожей та комунікації, зброя масового знищення та матеріалістични й світогляд, що заперечує надприродне і має на меті підняти людство на найвищий рівень. У свій спосіб, «Володар світу» є більш актуальним по часу зараз, ніж тоді, коли Бенсон писав його на початку 20-го століття.
Коли Папа Франциск говорив про цю книгу, показуючи загрози глобалізації і того, що він називає «ідеологічною колонізацією», це відбувалось в контексті його візиту до Філіппін. «Колонізація», про яку він говорив, є процесом, в якому економічно і політично сильні культури, такі як в Америці і у Західній Європі, накидають матеріалістичний і секулярний світогляд світу, що розвивається.
Коли читаєш «Володар світу», легко побачити пророчий характер книги, побачити технологічні передбачення, що матеріалізувались, побачити навіть те, що здійснились певні політичні передбачення; на думку спадають також твори «1984» і «Прекрасний новий світ». У нещодавньому виданні «Ave Maria Press» цієї книги, автори передмови описують бачення Роберта Г’ю Бенсона таким, що надихнуло жанр дистопічної фантастики, а також розповідають про історію навернення Бенсона з англіканського клирика до католицького священика.
Сама історія книги розповідає про те як Антихрист отримує світову владу, переважно в особі таємничого Джуліана Фельзенбурга, загадкового американського сенатора, котрий отримує всесвітнє визнання після того, як вдало провів перемовини щодо довгоочікуваного миру у світі. Зникає будь-яка опозиція до Фельзенбурга та світового порядку, який він очолює: нації благають Фельзенбурга стати їх лідером, а люди вітають його масовими оплесками. Єдині, хто залишились в опозиції – це невелика кількість членів Церкви, що залишилась під проводом о. Персі Франкліна, котрого обирають Папою Сильвестром ІІІ і котрий виглядає вражаюче схожим на Фельзенбурга.
Посеред цієї великомасштабної історії матеріалізму, технологічного розвитку та світового уряду, що бореться із начебто переможеною Церквою, легко побачити тонку духовну реальність: світ, що заперечує надприродне, насправді не може втекти від впливу надприродних сил, а швидше засліплює сам себе, щоб не бачити їх. Працівники уряду, середньостатистичні громадяни на вулицях, священики-відступники, що приєднуються до гуманітарного руху – усі стають прихильниками Фельзенбурга через емоції та фальшиву надію; вони втрачають не лише переконання і моральні рамки християнської віри, але й здатність розпізнати те, що дух Антихриста входить у світ. У цьому, «Володар світу» нагадує ще один роман, що розповідає про вхід Сатани в атеїстичний світ, що заперечує його існування – «Майстер і Маргарита» Михаїла Булгакова.
Світ, що не спроможний розпізнати надприродне, світ, що прагне піднести людство до найвищого рівня, є таким, в який може увійти і легко управляти Антихрист. Людина не втрачає потреби в надії; Бенсоновий опис масового руху для скерування усіх надій на Фельзенбурга є свого роду пророцтвом масового руху, що поглинав світові справи впродовж 20-го століття і триває досі. Дивлячись з такої точки зору, можемо побачити героїню Мейбел Бренд, яка переживає глибоке відчуження від масового гуманітарного руху, що є свого роду історією навернення: вона бачить реальність зла у світі і втікає від нього, а в той час у світі Фельзенберг і Папа Сильвестр зустрічаються у фінальній катастрофічній битві між добром і злом.
Можливо, саме тому Папи рекомендують прочитати цю книжку. Ми повинні не лише бути пильними і уникати діл глобалізації з метою пропаганди політики, що шкодить людям в країнах, що розвиваються, але ми також мусимо пам’ятати надприродну реальність того, що Добро і Зло є реальними, і те, що заперечувати Диявола означає давати йому місце для дії.
Переклад: «Католицький оглядач» за матеріалами aleteia.org
