Світ у сум’ятті, Росія займає частину України, реформи в Україні все ще можуть просуватися, і демократія відступає у більшій частині Європи.
Можна було б думати, що українці будуть стурбовані. Можна було б подумати, що вони хочуть досвідченої людини біля керма. Натомість вони, можливо, збираються обрати 41-річного телевізійного коміка Володимира Зеленського своїм наступним президентом.
Згідно з останнім опитуванням, Зеленський очолює перший раунд голосування, запланований на 31 березня, отримавши 16,4 відсотка на користь колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко 9,6 і президента Петра Порошенка 10,8. У другому турі, запланованому на квітень, Зеленський обіграє Порошенка з 39,6 до 18,1 відсотка, а Тимошенко – з 35,5 до 22,2 відсотка.
Популярність коміка, очевидно, є симптомом оптової незадоволеності українців існуючими політичними елітами, яких вони звинувачують у неспроможності задовольнити високі очікування, викликані революцією Євромайдану 2014 року. Не дивно, що головним чином російськомовний Зеленський має добрі результати на південному сході та серед молоді, оскільки обидва виборчі округи є найбільш віддаленими від українських еліт.
Незалежно від мотивації його прихильників, обрання Зеленського стане катастрофою для України. Він, здається, є гідною людиною, і лише деякі з його публічно висловлених поглядів є образливими або кричущо дурними. Але суть у тому, що він абсолютно недосвідчений як політик і економіст. Його єдина зустріч з усім, що нагадує світ політики, прийшла через відтворення президента-реформатора на телебаченні. Цього просто не вистачає на такому критичному етапі історії України та світу.
Перемога Зеленського майже відразу ж матиме такі негативні наслідки для України
По-перше, відносини України з Заходом атрофуватимуться, оскільки Зеленський намагається з’ясувати, які саме західні інституції та політики мають найбільше значення для його країни. Переговори з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським банком реконструкції та розвитку зупиняться. Тим часом американські та європейські політики ставлять свої відносини з Україною. Як і інвестори, які були б нерозумними віддавати свій капітал країні, якою керує комік.
По-друге, українські олігархи, які частково відійшли в тінь за останні п’ять років, скористаються недосвідченістю і нездатністю Зеленського керувати складними урядовими структурами України, щоб повернутись. Тож корупціонери будуть на всіх рівнях суспільства і держави. ВВП України буде знижуватися, його тіньова економіка зростатиме, безробіття зростатиме, торгівля з Європою скорочуватиметься, а відтік мізків, особливо молоді, які обрали Зеленського, прискоряться.
По-третє, реформа повністю припиниться. З одного боку, Зеленський не має жодного поняття про те, як змінюються суспільства, економіки та політичні структури, і йому знадобиться рік-два. По-друге, бюрократичний і адміністративний хаос, який прийде до влади Зеленського, дозволить йому зайнятися збереженням або відновленням основного порядку в соціальній, політичній і економічній системі, які руйнуються.
По-четверте, Путін і його прибічники в сепаратистських регіонах південно-східного регіону України будуть в захваті від прогресивного занепаду України під керуванням Зеленського. Хто краще буде для них керувати країною, яку вони вважають жартом, краще за клоуна? Хто краще не впорається з можливими провокаціями на окупованих територіях, Азовському морі або материковій Україні? Путін буде дуже спокушений розпочати збройний напад на, скажімо, Маріуполь відразу після інавгурації Зеленського. Можливо, ще більш небезпечним була б спокуса заманити наївного Зеленського в набір зобов’язань, які обмежать сувернітет України.
Як ніби ці наслідки не були достатньо поганими, цілком можливо, що парламентські вибори в Україні восени призведуть до тупикової і роздробленої законодавчої влади, яка не зможе нічого погодити. Тоді Україна мала б найгірший з трьох можливих світів – слабкий президент і слабка Рада, що зіткнеться з величезними внутрішніми і зовнішніми викликами.
Інша революція Євромайдану стає цілком можливою, можливо, навіть протягом кількох місяців після виборів Зеленського. На цей раз, однак, з самого початку він, ймовірно, був би насильницьким, оскільки населення України має надзвичайно велику пропозицію приватних можливостей, а українська армія майже напевно зіткнеться з протестуючими проти головного комедіянта. Малоймовірно, що Путіну вдасться втриматися від того, щоб поспішати на допомогу своїм бойовим російськомовним братам у тому, що він вважає Малою Росією.
Звичайно, ці сценарії є найгіршими, які можна собі уявити. Але це і робить їх страшними.
Олександр Мотиль – професор політології в Університеті Рутгерса – Ньюарк.
Переклад – Голос українською, оригінал статті – https://www.atlanticcouncil.org/blogs/ukrainealert/why-a-zelenskiy-presidency-would-be-a-disaster-for-ukraine
