Місцевий священик, два священики та мирянка – місіонери з Італії, сорок семінаристів: Церква в Бурунді розпочала канонізаційний процес «мучеників братерства».
Церква в Бурунді, країні у Центральній Африці, переживає радісну подію: отримавши дозвіл від Конгрегації в справах визнання святих, в катедральному соборі міста Бурурі на півдні країни урочисто відкрито канонізаційний процес групи осіб різного стану, які були вбиті у 70-х та 90-х роках минулого століття лише за те, що свідчили Христову любов, яка перемагає поділи.
Канонізаційна справа має підзаголовок «Мученики братерства». Коли в країні після проголошення незалежності розгорівся конфлікт між народами тутсі та хуту, що триває досі, вони засвідчили, що братерство, джерелом якого є Божа любов, стоїть вище від етнічних чи інших непорозумінь.
Історії мучеництва
Першим у цьому переліку бачимо 38-річного отця Мішеля Кайою, священика, поета та філософа, який через свої публікації завжди наголошував на тому, що етнічні відмінності не є загрозою, але багатством, взаємним даром. Полонений озброєними бандитами разом з півсотнею інших священиків і мирян, був убитий 17 травня 1972 р., співаючи під час страти псалми.
Служіння біднім, незважаючи на їхню етнічну приналежність, коштувало життя трьом італійським місіонерам – священикам-ксаверіянцям Отторіно Мауле та Альдо Маркіолові й мирянці Катіні Ґуберт. Вони були вбиті 30 вересня 1995 року.
Врешті, 30 квітня 1997 року пролили свою кров сорок семінаристів в Буту, відмовившись розділитися за етнічною приналежністю. На наказ бойовиків стати окремо представникам тутсі та хуту, вони відповіли, що є просто семінаристами й братами. За це були вбиті. На місці їхнього поховання сьогодні діє Санктуарій братерства, що має міжнародне значення.
Місцеві єпископи: вшанувати християнське братерство
Бурундійські єпископи висловили свою радість з приводу того, що отримали від Конгрегації в справах визнання святих дозвіл розпочати дієцезальне розслідування ймовірного мучеництва цих 44 свідків. У своєму зверненні до вірних вони зазначають, що їхнє свідчення є «промовистим посланням, сильну потребу в якому відчуваємо як християни. Нашим наміром є вшанувати християнське братерство».
«Дорогі браття й сестри, ось вони, герої, яких ми, єпископи, представляємо вам як приклад, що надихає до братерства», – пишуть ієрархи, запрошуючи супроводжувати дієцезальний етап розслідування своїми молитвами та радістю. «Це перша група ймовірних мучеників, яких ми представляємо вселенській Церкві, щоб вона проголосила їх мучениками і щоб подала їх нам як прилад християнства та братерства», – підкреслюють єпископи.
Плід зрілості місцевої Церкви
Наша колега Адріана Масотті поспілкувалася з о. Клаудіо Марано з Місіонерського Товариства святого Франциска Ксаверія, який протягом 30 років був місіонером у Бурунді, ставши безпосереднім свідком погроз та розділивши з вірними трагедію насильства. В інтерв’ю для Радіо Ватикану-Vatican News співбрат двох душпастирів, щодо яких розпочато канонізаційний процес, підкреслив, що це рішення місцевої Церкви вказує на досягнення певного рівня зрілості.
«На мою думку, – сказав місіонер, – це перше велике рішення з боку Церкви щодо давньої проблеми Бурунді, тобто, етнічного конфлікту між тутсі та хуту, що привів країну до насильства, яке триває вже практично шістдесят років. Диктатури, вбивства, різанина, тринадцятирічна війна… Насильство триває до сьогодні. Й визнання мучеництва великої кількості людей Церкви, які були вбиті, є першим таким великим ствердженням з боку місцевої Церкви. В Бурунді протягом цих років було вбито приблизно 500 тисяч людей, між якими – понад сто священиків, черниць, катехитів – лише за те, що були вони були тутсі або хуту», – зазначив душпастир, особливо підкреслюючи значення кандидатів на прославу як відважних свідків братерства.
