25 червня 2018 р. Б. в Єпархіальному управлінні Бучацької єпархії УГКЦ відбулась Зустріч з лідерами європейських спільнот: Матеєм Сабо, лідером харизматичної спільноти з Братіслави (Словаччина), Кевіном Бріджезом, місіонером екуменічної організації (Англія), Домініком Макдермотом, лідером Кельтської харизматичної спільноти біля Лондона, Йоханесом Фіхтенбауером, Архідияконом Римо-Католицької архидієцезії м. Відня, директором семінарії для постійних дияконів, Послом кардинала Шенборна до всіх Євангельських Харизматичних вільних церков, Папським послом до Всесвітнього месіанського юдейського руху, Президентом Європейської мережі спільнот (ENC).
Розпочалося засідання за круглим столом зі спільної молитви на чолі з Преосвященним Владикою Дмитром Григораком, ЧСВВ – Єпархом Бучацьким за участі священнослужителів – о. д-ра Руслана Корнята, Голови комісії у справах єдності між християнами, о. Володимира Заболотного, протосинкела Бучацької єпархії, представників духовенства та освіти, громадськості, харизматичної спільноти «Віри, Надії, Любові і їх матері Софії».
Зупинившись на основній проблемі гендерних викликів, промова представників європейських спільнот, головним чином, стосувалась важливості об’єднання християнських спільнот задля захисту християнських цінностей»:
«Останніми роками діалог між різними християнськими церквами став відкритішим. Навіть тоді, коли ворог шукає шляхи, щоби проломити стіну. Гендерна ідеологія стала головним питанням суспільства. В Австрії опитування виявило, що 52% вважають себе християнами. Якщо ми будемо одностайними в цьому питанні, то ми будемо мобілізованими. Австрія – країна, в якій домінує католицизм. В багатьох християнських партіях вміщено доктрини з християнськими цінностями. Кожен християнин є той, хто бере участь у голосуванні. Це дасть можливість змінити ситуацію.
Дев’ять років тому соціалістичний уряд Австрії прийняв рішення про оплату абортів державними коштами. Об’єднання церков допомогло в тому, що за 2 місяці нам вдалось утворити комітет, на якому написали програму-звернення до соціалістичного уряду: «Якщо ви хочете і далі впроваджувати цей закон, ви побачите християн на вулиці». Тоді ми вийшли на марш за Ісуса, більшість учасників з яких не були католиками…Кожен може взяти участь у цьому процесі тоді, коли ми, християни, об’єднаємось і будемо одностайними. Насправді нам потрібно змінити ментальність – зберігати «єдність в примиреному різноманітті». Ця формула не була концепцією 2 Ватиканського Собору, але заслуговує на втілення в життя. Мова іде про те, що коли нема єдності в таїнставах, то має бути свідомість, що всі християни походять від одної Церкви, яка колись була неподілена, і намагатись бути єдиними у питаннях моралі та захисту людських цінностей. Ми не хочемо дозволити, щоб християни мали різну позицію в християнській єдності.
Потрібно об’єднуватись в питаннях християнських цінностей на тому етапі, на якому ми є, хоча християни різних Церков використовують різну термінологію. І в наступній нашій місії є будівництво світу для Христа на довірі і повазі між християнами різних деномінацій, – сказав Фіхтенбауер.
Найважливішим є те, що ми не тільки розділяємо думки у наших головах, а глибоко переносимо у наших серцях. Реформа християнського об’єднання основана на місії євангелізації, школи учнівства, структурній зміні вільних церков. Ми не чекаємо того дня, коли нам скажуть, що має бути повне розуміння з обох сторін. Єдність – у різноманітті примирення, що ніколи не знижується до мінімального фактору. Натомість ми не можемо твердити, що відкидаємо усе відмінне, змушуючи Церкву і християн прийняти «неправдиву простоту». Ніколи непотрібно достеменно забувати про менш важливу правду» Насправді дуже легко повірити в те, що ми нічого не зможемо, але ми зможемо все».
Важливість об’єднання християнських спільнот для захисту християнських цінностей підтримав і Преосвященний Владика Дмитро Григорак: «За останні три роки гендерна ідеологія, яку заборонено критикувати, входить в закони держави і освітні програми. Потрібно змінити мислення нашої молоді. Часто ми говоримо про гендер з нашими студентами. І кожен має вільну волю мислити. В чому ж є злоба гендерної теорії? – Вона змушує прийняти одну позицію. Від цього не можна відступити, бо це вважатиметься «дискримінацією». Важливо, щоб ми не мовчали. Якщо буде спротив знизу суспільства, ми зможемо загальмувати цей процес. З точки зору християнської моралі те, що було колись ненормальним, зараз, на жаль, є нормальним. Поки ми є християнами, мусимо утверджувати християнські засади через школу. Насувається нова тоталітарна диктатура. Якщо не спинимо її, то хоч би відтермінуємо. Завжди коли йдеться про відступництво від Бога – іде мова про диктатуру, смерть. Ми повинні говорити про «свободу» і «толерантність» з християнської позиції. Кожен на своєму місці має противитись новій ідеології. Церква ніколи не була проти людей, а проти гріха».
Завершилась конференція молитвою та спільним обговоренням.
