У неділю, 29 травня, в межах прощі на честь Пресвятої Діви Марії в монастирі Святого Герарда в Кохавині відбулося молитовне святкування 30-річчя служіння редемптористів. З нагоди традиційного паломництва, яке щороку велелюдно звершують паломники до цього відпустового центру УГКЦ, Апостольська пенітенціарія надала повний відпуст кохавинській святині. Надано його на прохання Отця і Глави УГКЦ.
Архиєрейську Божественну Літургію очолив архиєпископ і митрополит Львівський владика Ігор Возьняк. Йому співслужили: екзарх Донецький владика Степан Меньок, екзарх Одеський, адміністратор Кримського екзархату, голова Патріаршої комісії у справах монашества владика Михайло Бубній, єпарх Стрийський владика Тарас Сеньків, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії владика Володимир Груца, єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії владика Петро Лоза та духовенство Львівської архиєпархії та Стрийської єпархії.
Під час урочистої Літургії з проповіддю до присутніх звернувся владика Володимир.
«В цей травнево-пасхальний час паломники вкотре скерували свої стежки до відпустової Кохавини. Тут природа випромінює зелень, що є кольором і знаком надії. Біля джерела ще частково цвітуть каштани. Їхні квіти є в ролі свічок на травневому святі весілля природи. На лоні живої природи чуємо Слово Життя», – зазначив владика Володимир.
Коментуючи уривок Євангелія про сліпонародженого, проповідник, найперше, звернув увагу на слова, які відкидають думки про причину його незрячості. В уривку сказано, що ні сам чоловік не згрішив, ні батьки його, а таким він народився, бо Бог має бути прославлений через нього.
«Люди б спішили робити висновки, шукати Божу кару. Питання “Хто винен?”, пошук жертви може об’єднати людей. Ісус змінює напрямок діалогу. Знайти винних ще не вирішує проблеми. А в даному випадку не було винних. Зустріч з Ісусом змінює життя сліпця. Цей жебрак, можливо, чув про Ісуса, але ніколи не бачив Його обличчя, сяючого любов’ю до людей», – сказав архиєрей.
Відтак він пояснив, що в описі цього чуда є певна символіка і процес: «Ісус міг оздоровити сліпого лише одним словом чи поглядом, навіть на віддалі. Але Він докладає зусиль: робить суміш з слини та землі, намащує очі хворому, відсилає до купелі. Це не бюрократичні процедури, а наука, що добрі справи вимагають зусиль. Будь-який вид праці в суботу був заборонений. Тим самим Ісус показує свою владу і над суботою, особливо тоді, коли треба послужити людині. Слина вважалася в давнину засобом зцілення і оздоровлення. Земля чи болото означає матеріальність та смертність людини, яка повертається в землю, з якої взята. А купіль Силоам означає “посланий”. А це один з титулів Ісуса Христа. Христос звільнює людину від смертності».
Деякі люди, каже владика Володимир, нажаль, залишаються сліпими, незважаючи на відкриті очі. І це інша, протилежна, сторона розповіді. Побожні захисники релігії, фарисеї, судді – якраз вони залишаються сліпими. В них нічого не змінюється, вони закриті в собі, і найгірше, що вони цього не зауважують.
Проповідник наголосив, що в цій історії ще є хтось третій, тобто ми, які чуємо це Євангеліє сьогодні.
Він заохочує задуматися: «В якій ролі бачимо себе? В ролі сліпого жебрака, який через зустріч з Ісусом змінює своє життя? А може ми лишаємося сліпими, дивимося, але не бачимо? Так може бути, що ми, християни, думаючи, що знаємо багато про Бога, не відчуваємо Його присутності. Така небезпека існує в кожному з нас».
«Ми можемо називатися християнами, мати свідоцтво про хрещення, але десь в глибині серця бути віддаленими від Бога і Його благовісті. Отже є небезпека: Вважатися зрячими, але бути сліпими. Буття справжнім християнином починається від щирого бажання: Господи, відкрий очі мого серця! Чи я дійсно цього бажаю, незважаючи на власну недосконалість? Комусь може не подобатися, якщо ми змінюємо спосіб життя, стаємо кращими, аналізуємо, навертаємося, розширюємо світогляд. Сліпий до зустрічі з Ісусом ніколи не бачив, хто і що є довкола нього. Але були такі, що його ще за це переслідували, не раділи», – застерігає проповідник.
«Будьмо вдячні Богові за дар відпустового місця у чудотворній Кохавині. Вже століттями Богородиця бере під свій материнський покров тих, хто до неї сюди в довірі прибігає. Дякуємо Богові за 30-річне служіння редемптористів на цьому місці, за перлиний ювілей. Цей монастир є водночас домом новіціяту. Десятки редемптористів під опікою Богородиці саме в Кохавині робили перші кроки в монашому житті. Скільки людей отримали тут зцілення душі і тіла, відкривали очі на істотні речі, зміцнювалися у вірі! Після віднови великих відпустів у Кохавині вже вдесяте звершуємо цей відпуст. Це трояндовий ювілей», – зазначив єпископ-помічник Львівської архиєпархії.
«Одна сліпа дівчинка втішала себе тим, що перше обличчя, яке вона побачить у вічності, буде обличчя Спасителя. Нехай пасхальне прозріння дотикає нас і супроводжує на дорозі віри!» – додав на завершення проповіді владика Володимир.
Під час спільної молитви митрополит Львівський владика Ігор Возьняк привітав єпарха Стрийського владику Тараса Сеньківа з 40-літнім ювілеєм священства.
«Владика Тарас був свячений за радянського союзу. Не боявся! Хай його Господь благословить», – сказав митрополит Ігор.
До вірних, що прибули на прощу, звернувся також екзарх Донецький владика Степан Меньок.
Владика поділився досвідом пережиття трьох місяців війни на східних теренах України і попросив усіх про молитовну підтримку: молитися щоденно три «Богородице Діво» за три наших екзархати, які перебувають у найбільшій небезпеці через російську воєнну агресію, – Донецький, Харківський та Одеський.
Після Архиєрейської Літургії в присутності митрополита Ігоря, владик, священників, редемптористів та мирян було урочисто зачитано Декрет Апостольської пенітенціарії про надання кохавинській святині повного відпусту під звичайними умовами: сповіді, причастя і молитви в наміренні Святішого Отця.
«Вірні, які правдиво покаялися і котрих спонукає любов, можуть отримати цей відпуст у останню неділю травня, а також спрямувати його на полегшу душам, які перебувають у чистилищі, якщо відвідають святиню Пресвятої Діви Марії Кохавинської у вигляді прощі й візьмуть там участь в урочистостях, або принаймні, привселюдно виявивши почитання перед чудотворним образом Пресвятої Богородиці, віддадуться побожним роздумам і завершать їх Господньою молитвою, Символом віри й взиванням до Пресвятої Діви Марії», – мовиться у Декреті про повний відпуст.
Протоігумен о. Андрій Рак від імені Згромадження редемптористів подякував Львівському митрополиту, всім владикам та присутнім за участь у цьогорічному відпусті в особливий момент його урочистого отримання.
Відтак урочиста процесія вирушила до місця об’явлення Богородиці, що знаходиться біля каплиці та джерела. Там усі присутні звершили Молебень до Пресвятої Богородиці, прославленої у кохавинській іконі.
Насамкінець відбулося водосвяття та окроплення вірних свяченою водою.
Пригадаємо, що, традиційно, в останню неділю травня у кохавинській святині відбувається відпуст. Цього року цей день став особливим для Згромадження редемптористів та прочан святині через отримання Декрету про надання святині повного відпусту.
Департамент інформації УГКЦ
