«Хто за цим стоїть?», – це питання супроводжує усі липневі штурми райвідділів міліції. Мовляв, «просто так нічого не буває», повстати «розчарована Помаранчевою революцією Україна» здатна лише за 50 гривень на годину. Підтримати ілюзію спокою в країні намагаються передусім представники правлячої партії.
Свою версію народних бунтів проти міліції вони частково запозичили у миколаївських правоохоронців, заявивши після штурму у Врадіївці, що на райвідділ напали «п’яні люди». Згодом біло-блакитні додали подробиць на свій смак. Як пояснила в ефірі «Шустер live» народний депутат від Партії регіонів Олена Бондаренко, перед штурмом міліцейського відділку горілкою селян підбурювали опозиційні політики. На додачу нетверезим «штурмовикам» заплатили. Джерелом інформації пані Бондаренко став невідомий журналіст. Який, ймовірно, опинився у Врадіївці раніше за всіх колег.
Версії щодо Врадіївського штурму
«Що це за політики, що це за підбурювачі? Давайте називаємо їх усіх поіменно. Це був так званий Олександр Данилюк, «Спільна справа», який влаштовував Податковий майдан, який бився з міліцією 18 травня в Києві. Це був пан Забзалюк, партія «Батьківщина». Це був пан Чернега, тож народний депутат опозиційний. Це був Микола Катеринчук. Це був Леонов зі «Свободи». І це був наш вічний революціонер Парубій», – перелічила провокаторів Олена Бондаренко.
Але є одне «але»: бодай хтось із журналістів обов’язково висвітлив би факт присутності народних депутатів і громадських активістів у селищі, якби останні прибули туди ввечері чи вночі. Але у Врадіївці вищевказані люди з’явились лише зранку, пізніше за багатьох представників ЗМІ. Крім того, на наступний після штурму день «підбурювачі» постійно намагались заспокоїти місцевих мешканців. Приміром, на очах у кореспондента Тиждень.ua нардеп Леонов відмовляв врадіївців від штурму зачиненої прокуратури, і зрештою відкрив її двері мирним шляхом.
Читайте також: Бунт у Врадіївці очима місцевих мешканців: «Люди у нас спокійні… У нас міліція неспокійна»
Переконливим здається й те, що жоден з врадіївців не став розповідати журналістам – ані опозиційним, ані провладним – про факти підкупу, споювання та підбурення. Серед кількох десятків співрозмовників кореспондента Тиждень.ua у Врадіївці не знайшлось не тільки жодної людини, яка розповіла б щось подібне, але жодного місцевого мешканця, який би засудив нічні події. Таким одностайним мовчання та здатністю дотримуватись однієї версії не можуть похвалитись навіть наймані столичні мітингувальники, яких інструктують роками, і які звикли побоюватись преси. Чи то навіть «бойові гопники».
Дивіться фотогалерею: Мешканці Врадіївки блокують райвідділ міліції
Недосвідчені ж селяни ж, яким начебто заплатили за штурм, вміло «приховали» це на наступний день. Ще й самі рвались розповісти, пояснити пресі й депутатам що було вчора, чому та як.
Цікаво, що, за словами Олени Бондаренко, розплачувався з людьми за мітинги «якийсь пан Максименко С.С.». Дуже малоймовірно, щоб представницю Партії регіонів настільки не зацікавила особистість С.С., що він залишився «якимсь». Все радше відбулось навпаки: спеціально знайдене ім’я голови Врадіївської районної організації «Батьківщини» Сергія Максименко вдало «вписалось» у промову пані Бондаренко. Яку, до речі, вже ловили на перекручуванні фактів. Так, після розповіді про те, що журналістка Ольга Сніцарчук, яку вдарив Вадік «Румун», була на опозиційному мітингу як громадянка, а не як журналістка, Бондаренко довелось зізнатись у фальсифікації протоколу, на який вона посилалась. Як пояснила представниця ПР адвокату Ольги Сніцарчук, протокол їй «підкинули», але він «не зберігся». Навряд чи зберігся до цього часу й анонімний свідок з подій у Врадіївці…Зате збереглись кадри штурму, розповіді про катування, відео та світлини, на яких хтось з мешканців села тримає у руках портрети своїх закатованих у райвідділку родичів, хто плаче, а хто у щирому пориві хоче вигнати геть губернатора області Круглова, що приїхав на мітинг наступного дня.
Версії щодо Святошинського штурму
У Врадіївку зрештою «увірували» майже всі. Втім, вже за кілька тижнів історія фактично повторилась. Люди, обурені побиттям дівчини на ринку «Шлях», пішли війною на Святошинський райвідділ міліції.
Приводів вважати цю подію провокацією з’явилось чимало. Найабсурднішим з них стало пояснення міністра МВС пана Захарченка. Святошинський штурм видався йому «політичною провокацією» через те, що учасників нічних подій ми всі постійно «бачимо на акціях, де постійно відбуваються бійки». У людей, які часто відвідують мітинги, ці слова можуть викликати хіба що посмішку. Найактивніші протестні кола столиці дійсно відносно вузькі й доволі близькі за поглядами. На не дуже масових акціях як активістів, так і журналістів дивують не знайомі обличчя, а радше нові.
«Багато знайомих, а ще більше – незнайомих. Я питаю, а хто ці люди? Мені кажуть, що ну люди, просто люди, громадяни підтягнулись. – напише на Facebook на наступний після штурму день відома активістка Тетяна Близнюк, одна з захисниць Віталія Запорожця. – Потім підтяглася сила силенна молоді типу футбольних фанатів, потім байкерів побачила».
Читайте також: На межі. Коли невдоволені кияни вийдуть на вулицю
Обурені побиттям дівчини люди навіть завадили опозиційним політикам втрутитись у перебіг акції. «Виходить такий дядя перед натовпом, починає говорити, щось таке, що от я депутат, зараз ми з ініціативною групою підемо до начальства з вимогою повного і всебічного…. ну і вся ця ханенківщина, блаблабла. Був посланий», – свідчить активістка.
Між іншим, саме фактична відсутність народних депутатів, зокрема, легких на підйом нардепів від ВО «Свобода» (та й, власне, великої кількості активістів цієї полтісили біля райвідділку) теж можна сприймати як аргумент на користь того, що зі святошинським штурмом дійсно щось «не чисто». Однак є нюанси.
Масштаб подій у Врадіївці та Києві співставити доволі важко. У селищі на Миколаївщині, де правоохоронці ледь не вбили звичайну дівчину, повстало все село. У Києві активістка «нарвалась» на міліціонера й, правду кажучи, не отримала тяжких ушкоджень. В акції на її захист брали участь до сотні осіб. Приміром, «Свободі», яка була здатна навіть серед ночі збільшити кількість «святошинських месників» у десятеро, просто не було сенсу влаштовувати масову бійку та підставляти власних активістів, деякі з яких і без того фігурують у кримінальних справах (від демонтажу броварського паркану до сніжків чи бійки під час опозиційного мітингу 18 травня).
Щоправда, лаври організатора масових заворушень (ст. 294 КК України) все одно не дають декому спати спокійно. Наприклад, журналістка Ірма Крат зробила на Facebook заяву, яка розсмішила багатьох учасників акції. «Насправді організатором вчорашнього мітингу під стінами Святошинського РВ була я!», – повідомила пані Крат. «Ми, Нікалай Второй…», – іронізують інші користувачі. Утім, незгодних журналістка «банить».
Дивіться також: У Києві 60 осіб штурмували райвідділок через побиття міліціонером активістки
Загалом святошинський штурм як провокація (до якої мимоволі могли долучитись десятки справжніх активістів) грав би на руку, в першу чергу, регіоналам. Свідчать про вигідність події для ПР й офіційні заяви про поранених під час штурму правоохоронців ( хоча депутати, яким у неділю вдалося прорватись у шпиталь, заявили, що правоохоронці неушкоджені). Представники правлячої партії вже готуються посилити відповідальність за посягання на життя і здоров’я працівників міліції. Про це у понеділок заявив регіонал Микола Джига: «Якщо хтось чекає, що буде звільнений міністр, то він помиляється. Зараз буде посилено роботу з особовим складом, особливо в районних та міських відділах внутрішніх справ. Події у Врадіївці – це ганьба для влади, але те, що відбулося в Києві, – це чистої води провокація! Працівники міліції потрапили до лікарні. Необхідно, щоб хтось поніс за це відповідальність. Ми не можемо допустити, щоб міліцію розірвали». Після однієї Врадіївки у ПР навряд чи наважились би на подібний крок.
Хоча деякі з тисяч охочих «розірвати» міліцію українців точно уникнуть кримінальної відповідальності. Так, 12 липня у місті Сміла Черкаської області чоловік, який раніше звинувачував міліціонерів у катуваннях, при спробі затримання кілька разів вдарив ножем міліціонера. А потім нападник буцімто покінчив життя самогубством. За повідомленням ЗМІ, його дії спровокували місцевих правоохоронців та їхніх рідних на акції протесту проти насильства над міліцією. Схоже, що образ міліціонера-жертви нині є дуже затребуваним…
Реакція міліціонерів
Пересічні правоохоронці вкрай занепокоєні протистоянням між народом і міліцією. Що цікаво, провокації їм не ввижаються. Та й замислюються українські силовики не про те, хто винен, а лише над другим питанням: що робити?
Після штурму Святошинського РВ чимало видань оприлюднили розмови міліціонерів на форумі співробітників МВС. Правоохоронці закликали одне одного стріляти по протестувальниках, «відкривати вогонь на ураження при спробах штурму», «померти стоячи».
Читайте також: Міністр МВС припускає, що київський райвідділок могли штурмувати найманці
«Я думаю що ви до кінця не усвідомлюєте що насувається і які це сили насправді. Коли ще було щось подібне, згадайте? Якщо зараз не припинити будемо потім ліхтарі прикрашати. Тому впевнений що в цей не простий для суспільства момент, потрібно діяти принципово і з усією суворістю, не озираючись на всяку ліберальну балаканину», – радить колегам користувач під промовистим ніком Феликс. Те, що він – банальний провокатор можна припустити не лише спираючись на його рафіновано-канцеляристський стиль письма, адже Феликс зареєструвався на форумі лише 12-го липня – у день штурму. В будь-якому разі, підтримують його думку далеко не всі. У справжніх міліціонерів настрій не такий бойовий.
«Вот блин, дожили, скоро только за то, что ты в форме, будут морду бить», – сумує користувач scout102 з Донецька. Інші висловлюють думку, що використання вогнепальної зброї лише погіршить ситуацію, особливо в умовах великого міста. «Я бы не был так уверен что силовые действия прекратят вр. синдром…это Киев и реакция народа непредсказуема…4,5 миллиона,мягко говоря недовольных властью – это пороховая бочка.. лично я бы не рискнул,а дальше посмотрим…», – розмірковує черкащанин Angelys007. «Вр. Синдром», про який пише постійний користувач форуму – це скорочений врадіївський синдром – термін, який не скоро ще збудуть у лавах МВС.
За інформацією сайту Тиждень.
