14-річна дівчина, хвора на рак, заявила про своє бажання отримати шанс на більш довге життя, і суд дав дозвіл на криогенну заморозку тіла. Дівчина сподівалася, що згодом її зможуть повернути до життя.
1. За рішенням суду мати дівчини, яка підтримала бажання дочки піддатися кріогенному заморожуванню, повинна була стати єдиною людиною, яка має право розпоряджатися її тілом. Батько, який не проживав з дочкою, спочатку був проти її рішення.
2. Протягом останнього місяця свого життя дівчина, хвора на рідкісну форму раку, досліджувала явище кріоконсервації. Вона відправила лист в суд:
«Мене попросили пояснити, чому я хочу, щоб зі мною зробили цю незвичайну процедуру. Мені всього 14 років, і я не хочу вмирати, але я знаю, що незабаром покину цей світ. Я думаю, що кріоконсервація дає мені шанс на одужання і нове життя, нехай і через сотні років. Я не хочу, щоб мене поховали в землі. Я хочу жити, жити довше, і я думаю, що в майбутньому, можливо, знайдеться спосіб перемогти мій рак і воскресити мене. Мені потрібен цей шанс. Таке моє бажання».
3. На даний момент за рішенням суду тіло дівчини заморожено і переправлено з Лондона, де вона жила, в США.
4. Батьки дівчинки розлучилися. Більшу частину свого життя вона жила з матір’ю і не мала особистих контактів з батьком з 2008 року. Вона припинила спроби відновити спілкування, коли він дізнався про її хворобу в 2015 році.
5. Суддя розпорядився, щоб ніякі подробиці справи не спливали в пресі, так як це могло спровокувати стрес у дівчини. Вона дуже погано себе почувала, щоб бути присутньою на слуханні по справі, але суддя відвідав її в лікарні.
«Я був вражений тим, з якою хоробрістю вона сприймала своє становище. Немає нічого дивного в тому, що подібна заява стала першою у своєму роді в судовій практиці в цій країні і, швидше за все, у всьму світі. Це приклад того, як наука поставила нове питання перед законом, переважно, перед сімейним правом… Ні один батько ще не опинявся на місці батька дівчини».
6. З моменту першої консервації в 1960-х процес проводився всього кілька сотень разів. Тіло повинне бути заморожено одразу після смерті, в ідеалі – через кілька хвилин.
«Наукова теорія, що лежить в основі кріоконсервації ризикована і неоднозначна, до того ж, це викликає суперечки з точки зору етики. З іншого боку, кріоконсервація, заморожування клітин і органів, є добре дослідженим процесом в певних галузях медицини, наприклад, заморожування сперми або ембріонів, як частина лікування безпліддя».
7. Суддя пояснив, що, незважаючи на те, що сім’я дівчинки не була заможною, батьки зуміли зібрати гроші. Також група ентузіастів, що не володіють медичною освітою, зголосилася допомогти з організацією.
8. Необхідно було також сприяння лікарні.
«Ця ситуація тягне за собою серйозні легальні та етичні проблеми для лікарняного тресту, який повинен діяти в рамках закону, і має певні обов’язки по відношенню до своїх пацієнтів і працівників».
9. Лікарняний трест погодився допомогти, хоча і підкреслив, що не схвалює кріоконсервації.
«Навпаки, всі професіонали відчувають тривогу з цього приводу».
10. Британська асоціація з питань пересадки людських органів, яка займається організацією вилучення, зберігання і використання людських органів, дала свою консультацію, проте заявила, що дане питання не в її компетенції.
11. Американська сторона підтвердила, що не існує заборони на ввезення людських останків в США для проведення кріогенної заморозки.
12. У ході справи батько 14-річної дівчини змінив свою думку:
«Я поважаю рішення своєї дочки. Це останнє і єдине, про що вона попросила мене».
13. Неповнолітня дитина не може залишити заповіт, тому інтереси дівчини довелося відстоювати в судовому порядку. Суддя вирішив, що найкращим варіантом буде дозволити її матері розпорядитися тілом дочки за власним розсудом. Дівчина померла з упевненістю, що її тіло буде заморожено.
